Ексрозвідник КДБ Швець: Лукашенко – психопат, для якого влада – це кисень
Якби президент Білорусі Олександр Лукашенко пішов вчасно, він би міг увійти в історію країни в позитивному образі, але з огляду на нинішній стан справ, його роль в історії може виявитися ганебною. Таку думку в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону висловив колишній розвідник КДБ СРСР, однокурсник президента Росії Володимира Путіна Юрій Швець.
Колишній розвідник КДБ СРСР, однокурсник президента Росії Володимира Путіна Юрій Швець в інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону висловив думку, що для президента Білорусі Олександра Лукашенка, який керує країною з 1994 року, влада означає життя.
"Я до нього завжди ставився як до психопата, тобто людини з месіанським комплексом на межі психопатії. Він людина, для якої влада – це все, це його життя. Треба сказати, він із царем у голові. Він вийшов із Радянського Союзу і примудрився продовжити управління Білоруссю приблизно так, як він керував свого часу радгоспом. Ну ось так я до нього ставлюся – як до колишнього директора радгоспу, який зробив несподівано успішну кар'єру між молотом і ковадлом – Заходом і Сходом. Але засидівся. Пора і честь знати, час піти. Якби він вчасно пішов, він би ще й в історію Білорусі ввійшов. А так – можливо, із ганьбою. Найголовніше в кожній п'єсі – це піти вчасно зі сцени", – зазначив Швець.
На його думку, після втрати влади Лукашенко довго не проживе.
"Для нього влада – це кисень. Він не може без цього жити. Довго він не проживе, бо його це буде пригнічувати, його психіка цього не винесе", – підкреслив ексрозвідник.
Він додав, що, навіть якщо Лукашенко буде забезпеченим матеріально, майбутнє без влади стане для нього тортурами.
Ексрозвідник КДБ Швець: Імовірні наступники Путіна – Патрушев і Медведєв. Читайте повну версію інтерв'ю
Із 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На посаду президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла кандидатка від опозиції Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі та водомети.
Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Десятки людей залишаються в СІЗО.
16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. осіб.
Тихановська сказала, що готова стати національним лідером і незабаром провести нові президентські вибори. 14 серпня вона оголосила про створення координаційної ради для передання влади в Білорусі. 18 серпня у штабі Тихановської заявили, що координаційна рада готова до переговорів із Лукашенком.
Чинний глава держави сказав, що не згоден на проведення повторних виборів, і звинуватив координаційну раду опозиції у спробі захоплення влади.