Ексрозвідник КДБ Швець: Росія не введе військ у Білорусь, тому що їй нема чого вводити
У російської армії немає сучасної техніки і достатньої живої сили, вона здатна тільки "на понти", таку думку в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону висловив колишній розвідник КДБ СРСР, однокурсник президента Росії Володимира Путіна Юрій Швець.
Колишній розвідник КДБ СРСР, однокурсник президента Росії Володимира Путіна Юрій Швець в інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону 16 серпня висловив думку, що Росія не вводитиме своїх військ на територію Білорусі.
"По-перше, цих військ так званих "ось Росія війська введе" у неї немає. Російські збройні сили створив колишній торговець меблями [Анатолій] Сердюков за особистою вказівкою Путіна. І Сердюков знав, навіщо це потрібно зробити. Це було зроблено для понтів. Російські збройні сили досі застосовували проти Грузії, у якої не було армії, проти України, у якої була армія, але не було політичного керівництва, яке могло б нею керувати, і потім озброєний народ червону нібито машину зупинив на Донбасі. Це Сирія, де вони бомблять терористів, які не можуть відповісти. А перший постріл у бік російського літака – і літак падає. Немає у Росії армії. Немає ні живої сили, немає досить техніки сучасної", – зазначив Швець.
На його думку, немає питань, які б розв'язували збройні сили іншої країни в Білорусі за повної відсутності зовнішньої загрози державі з боку будь-кого, окрім самої Росії.
Швець вважає, що найманці приватної військової компанії "Вагнер" прибули до Білорусі напередодні виборів президента не випадково. Він зазначив, що Путін 1999 року прийшов до влади "завдяки терору".
"Вибухи будинків у Москві 1999 року – це була терористична операція російських спецслужб, щоб привести Путіна до влади. І є ще одна історія, яку я знаю і яка практично невідома. Десь на початку 1970-х років сталася НП в одній із резидентур КДБ. Якщо я не помиляюся, це було в Лівані. Терористи викрали співробітника резидентури. Це був перший випадок у практиці. Зібралося керівництво, найкращі аналітики й почали думати, що робити. І дійшли висновку, що "раз із нами так поводяться терористи, ми маємо продемонструвати їм таке звіряче обличчя, щоб вони здригнулися". Таким було рішення. Через людей [палестинського лідера] Ясіра Арафата знайшли, хто це зробив. По-моєму, двох представників угруповання, що викрало представника радянської резидентури, спіймали, а потім їхні голови надіслали в посилці керівникові цього угруповання. Більше викрадень представників Радянського Союзу за кордоном тоді і аж до закінчення існування Радянського Союзу не було", – розповів Швець.
Він висловив думку, що щось схоже могло статися й у Білорусі.
"Я боявся, що якби вони [вагнерівці] залишилися й почалися заворушення, то могли б статися такі жахливі два-три акти, від яких у нормальних людей кров у жилах похолола б. І від цього жаху усе б зупинилося, усе б завмерло. Це, звичайно, була б жахлива перемога для режиму, для [президента Олександра] Лукашенка. Не знаю, скільки б він просидів, але бачу, що така ймовірність є", – додав ексрозвідник.
Ексрозвідник КДБ Швець: Імовірні наступники Путіна – Патрушев і Медведєв. Читайте повну версію інтерв'ю
29 липня влада Білорусі повідомила про затримання 33 росіян, які є членами приватної військової компанії "Вагнер". У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генерального прокурора України 12 серпня звернувся в Генеральну прокуратуру Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".
14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії.
Із 4-го до 8 серпня в Білорусі проводили дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла кандидатка від опозиції Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі проводили без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі і водомети.
Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Десятки людей залишаються в СІЗО.
Лукашенко заявив, що Росія після першого запиту надасть Білорусі "всебічну допомогу" щодо гарантування безпеки. Путін розповів, що Росія на прохання президента Білорусі сформувала резерв із силовиків для допомоги білоруській владі.