Фінляндія та Швеція можуть розраховувати на швидкий вступ до НАТО – Столтенберг

Захід транслювали у Twitter спікерки НАТО Оани Лунгеску.

Столтенберга запитали, як швидко Фінляндію та Швецію можуть прийняти до Альянсу.

"Звісно, з багатьох сторін вони дуже близькі до НАТО в усіх аспектах. У цьому контексті цей процес може бути дуже швидким, якщо вони вирішать подати заявку", – відповів генсек.

За словами Столтенберга, Фінляндія та Швеція є близькими партнерами Альянсу, НАТО й обидві країни проводять спільні навчання і тренування.

Крім того, Фінляндія та Швеція відповідають багатьом стандартам НАТО, а також мають інститути у сфері оборони та безпеки, які добре функціонують, додав Столтенберг.

Водночас він зазначив, що гіпотетичний вступ Фінляндії та Швеції потребуватиме політичного розв’язання як у цих країнах, так і з боку 30 держав – членів НАТО.

Фінляндія та Швеція є членами Євросоюзу, але не входять до складу НАТО.

Принцип неприєднання до військових альянсів у Швеції було закріплено на законодавчому рівні. У 2016 році парламент Швеції ратифікував угоду про допуск військ НАТО на свою територію.

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявляв у липні 2018 року, що Москва вживе заходів у відповідь через активну співпрацю Швеції та Фінляндії з НАТО, писав російський "Інтерфакс".

Президент Фінляндії Саулі Нійністьо 31 грудня розповів, що його країна не має наміру відмовлятися від можливості подати заявку на вступ до НАТО. За словами Нійністьо, він говорив про це президенту РФ Володимирові Путіну під час телефонних переговорів, які відбулися 14 грудня.

Розмови про можливий вступ Фінляндії та Швеції ведуть на тлі переговорів Росії та країн Заходу про "гарантії безпеки".

Контекст:

7 грудня 2021 року Путін під час розмови з президентом США Джо Байденом заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена в отриманні надійних, юридично зафіксованих гарантій, які відкидають розширення НАТО у східному напрямку та розміщення у суміжних із Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться про те, що США повинні взяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили у СРСР. Росія також вимагає, щоб війська та озброєння НАТО повернулися до меж кордонів 1997 року (відтоді до Альянсу вступила низка країн, включно з Польщею).

29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія і НАТО провели зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.

Увечері 10 січня в Женеві завершилися переговори США та Росії щодо вимог Москви про "гарантії безпеки". Заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка очолювала американську делегацію, після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню.

12 січня у Брюсселі відбулася перша за два з половиною роки зустріч Ради Росія – НАТО.

Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн до НАТО та відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей і право кожної нації обирати для себе союзи.

Шерман за підсумками зустрічі зазначила, що США та союзники по Альянсу чітко дали зрозуміти РФ, що "не зачинять дверей політики відкритих дверей НАТО".