Глава європейської дипломатії: Ми маємо підтримувати Україну та Молдову у спротиві Росії
Боррель, підбиваючи підсумки року, писав про боротьбу з пандемією, відносини ЄС зі США, країнами Африки та Америки, а також Китаєм, про кліматичний саміт у Глазго та управління кризами. Блог розміщено на сайті Європейської служби зовнішніх зв'язків 27 грудня.
"Окрім боротьби з пандемією, ми схильні бігати від однієї кризи до іншої: Білорусь, Україна, Малі, Судан, Афганістан, Ефіопія та Венесуела домінують у міжнародному порядку денному та порядку денному ЄС. Перебування в режимі постійного управління кризами іноді послаблювало нашу здатність урегульовувати наскрізні, більш довгострокові питання, які мають бути у центрі нашої зовнішньої політики", – заявив Боррель.
Серед таких довгострокових завдань глава європейської дипломатії назвав відродження багатосторонніх відносин, урегулювання проблем міграції, енергетичну та кліматичну кризи, а також цифрову трансформацію.
"У нашому східному сусідстві 2021 рік продемонстрував явні приклади політики сили, як ми бачили у випадках України, Білорусі та Молдови", – зазначив Боррель.
Він заявив, що ЄС, щоб протистояти загрозам, "надав політичну та оперативну підтримку своїм партнерам у твердій і єдиній манері" і як приклад вказав на введення п'ятого пакету санкцій проти Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі.
"У міру поширення гібридних конфліктів ми маємо і далі підтримувати Україну та Молдову у спротиві силовому тиску з боку Росії та зберігати жорсткий підхід до Білорусі. У цьому сенсі саміт "Східного партнерства" підтвердив стратегічний, амбітний та перспективний підхід ЄС до наших східноєвропейських партнерів", – резюмував Боррель, зазначивши, що огляд минулого року короткий і не є вичерпним, але в ньому порушено "деякі найважливіші питання".
Контекст:
Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
ЄС після початку окупації Криму та агресії РФ на Донбасі вводив санкції проти Росії, їх неодноразово розширювали та продовжували. На тлі повідомлень про стягування РФ військ до кордону України глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 15 грудня сказала, що ЄС готовий вжити безпрецедентних заходів у разі подальшої агресії РФ.