Голова Єврокомісії: У разі подальшої агресії РФ Євросоюз готовий вжити безпрецедентних заходів

Голова Єврокомісії: У разі подальшої агресії РФ Євросоюз готовий вжити безпрецедентних заходів Фон дер Ляєн: Звісно ж, ми хочемо добрих відносин із Росією. Але чи можливо це, залежить насамперед від поведінки РФ
Фото: EPA
Подальші агресивні дії проти України дорого обійдуться Росії. Про це заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи у Європарламенті 15 грудня, повідомив сайт Єврокомісії.

"Всі ми бачили повідомлення про масоване нарощування збройних сил Росії уздовж східного кордону України, а також про спробу дестабілізувати Україну зсередини", – сказала вона.

Фон дер Ляєн підтвердила відданість Євросоюзу суверенітету та територіальній цілісності України, а також "праву будь-якої суверенної держави визначати своє майбутнє".

"Звичайно, ми хочемо добрих відносин із Росією. Але чи можливо це, залежить насамперед від поведінки Росії. Наразі Росія обирає агресивну позицію щодо своїх сусідів. І, як дуже чітко заявили Європейський союз та його партнери по G7, подальші агресивні дії проти України обійдуться Росії величезними витратами", – сказала вона.

Голова Єврокомісії нагадала, що проти РФ уже діють санкції Євросоюзу.

"Наша відповідь на будь-яку подальшу агресію може набути форми рішучого нарощування та розширення наявних санкцій. І, звісно ж, ми готові вжити додаткових безпрецедентних заходів із серйозними наслідками для Росії. Але насамперед я закликаю Росію до деескалації, використання дипломатичних каналів та дотримання своїх міжнародних зобов'язань. Конфлікти треба вирішувати мирним шляхом", – зауважила вона.

Контекст

Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти і докази.

Навесні Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.

21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". Очільник  Міноборони Олексій Резніков повідомив в інтерв'ю Politico, опублікованому 13 грудня, що навколо кордонів України перебуває приблизно 100 тис. російських військових, які можуть атакувати одразу на кількох фронтах, використовуючи артилерію, танки та авіацію.

У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявивши, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

Про "рішучі економічні й інші заходи" у разі вторгнення в Україну попередив Путіна 7 грудня під час онлайн-переговорів Байден.

За інформацією Bloomberg, адміністрація Байдена домагатиметься від Німеччини зупинки газопроводу "Північний потік – 2", який має з'єднати Росію та Німеччину дном Балтійського моря в обхід України, якщо Путін ухвалить рішення про військове вторгнення РФ до України.

В опублікованому 13 грудня інтерв'ю італійській газеті La Repubblica Зеленський заявив, що кількість російських військ біля кордонів України після розмови Байдена з Путіним не скоротилася.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати