Глава Пентагону за підсумками саміту НАТО: Упевнений, Путін дуже стурбований

Путін своїми діями в Україні "наблизив НАТО до свого порога", зазначив глава міноборони США
Фото: EPA
Надання Швеції дозволу стати 32-м членом НАТО було одним із "багатьох великих досягнень" на саміті НАТО у Вільнюсі, який відбувся 11–12 липня. Про це 13 липня в інтерв'ю CNN заявив міністр оборони США Ллойд Остін.

За його словами, "спочатку [президент країни-агресора РФ Володимир] Путін думав, що він може розколоти НАТО і розділити нас – НАТО ж насправді став більшим" [після вступу Фінляндії].

Як вказав Остін, Путін своїми діями в Україні "наблизив НАТО до свого порога".

"Я впевнений, що Путін дуже стурбований", – наголосив глава Пентагону.

На думку Остіна, Фінляндія і Швеція "одразу ж принесуть користь Альянсу".

Про те, що Анкара погодилася ратифікувати приєднання Швеції до Альянсу, генсек НАТО Єнс Столтенберг заявляв 10 липня після зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом і прем'єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном.

Турецькі ЗМІ повідомляли 11 липня, що парламент Туреччини ратифікує заявку Швеції на вступ у НАТО вже до кінця наступного тижня.

Наступного дня Ердоган заявив, що питання вступу Швеції в НАТО Туреччина розгляне не раніше ніж восени, оскільки парламент країни на канікулах до 1 жовтня.

Контекст:

Швеція одночасно з Фінляндією подала заявку на вступ у НАТО 18 травня 2022 року – після того, як РФ почала повномасштабне вторгнення в Україну. 29 червня Північноатлантичний союз ухвалив рішення про запрошення Фінляндії та Швеції до членства в Альянсі. Фінляндія стала членом НАТО 4 квітня 2023 року.

Заявку Швеції в НАТО донедавна гальмувало дві країни – Туреччина й Угорщина. Зокрема, Туреччина заявила, що не схвалить членства країни в НАТО, якщо вона не видасть "терористів" на запит Туреччини. Швеція чітко дала зрозуміти, що цього не станеться, і процес загальмував.

Наприкінці січня Туреччина зупинила переговори зі Швецією щодо її заявки в НАТО після того, як активіст Расмус Палудан, лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line, спалив копію Корану біля посольства Туреччини у Стокгольмі.

Анкара була проти членства Швеції й Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявок на вступ в Альянс. Як пояснював 16 травня Ердоган, Туреччина не схвалювала заявок, тому що Швеція й Фінляндія "не мають чіткої й недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.

4 червня у Стамбулі Столтенберг на зустрічі з Ердоганом заявив, що Швеція виконала всі вимоги Туреччини для вступу в НАТО.

Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив 11 липня, що ратифікація країною заявки Швеції на членство в НАТО зараз є "технічним моментом". Минулого тижня Сійярто зазначав, що Угорщина підтримає пропозицію Швеції щодо вступу в Альянс, щойно "Туреччина, яка є іншою стороною, подасть знак, що вона також готова це зробити".