Ердоган порадив Швеції не докладати "порожніх зусиль" на шляху до НАТО

Світ

Туреччина не має наміру за нинішніх умов голосувати за вступ Швеції в НАТО. Про це президент країни Реджеп Ердоган сказав 1 лютого на засіданні парламентської фракції керівної Партії справедливості та розвитку в Анкарі, пише Anadolu.

За його словами, із двох країн, які подали заявки на вступ в Альянс, Туреччина підтримує лише Фінляндію.

"Доки у Швеції санкціонуватимуть акції, як-от спалення священної для нас книги – Корану, ми не скажемо "так" заявці Стокгольма на вступ в Альянс. Наше ставлення до заявки Гельсінкі позитивне, а до звернення Швеції – негативне. Тому у Стокгольмі не мають докладати порожніх зусиль [на шляху до НАТО]", – повідомив турецький президент.

21 січня у Стокгольмі відбулися протести проти вступу Швеції в НАТО, а також на підтримку курдів. На одному з них лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line Расмус Палудан спалив Коран, пише Reuters. Водночас агентство зазначає, що Палудан дістав дозвіл поліції на проведення акції. У дозволі йшлося, що "його акцію протесту було спрямовано проти ісламу і спроби Ердогана вплинути на свободу вираження думок у Швеції".

Інцидент призвів до ускладнення відносин між Швецією й Туреччиною. Зокрема, Туреччина скасувала візит в Анкару міністра оборони Швеції, у межах якого планували переговори щодо розширення НАТО.

30 січня Ердоган уже анонсував, що "Швеція буде шокована", коли дізнається про рішення Стамбула щодо прийняття нових членів НАТО.

Контекст

Швеція й Фінляндія одночасно подали заявки на вступ у НАТО 18 травня 2022 року після того, як РФ почала повномасштабне вторгнення в Україну.
28 із 30 членів НАТО ратифікували вступ Швеції й Фінляндії в Альянс, заявляв генсек союзу Єнс Столтенберг 20 жовтня 2022 року. Крім Туреччини, його не ратифікувала Угорщина. Очікують, що Будапешт ухвалить це рішення на початку 2023 року.
Туреччина виступала проти членства Швеції й Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявки на вступ в Альянс. Як пояснював 16 травняЕрдоган, Туреччина не схвалює заявки, тому що Швеція й Фінляндія "не мають чіткої та недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.