Гольдфарб: Америка намагатиметься говорити з Росією, але з позиції сили, як це робив Рейган
"Риторика президента Джо Байдена засвідчила, що США визначилися з основними векторами в зовнішній політиці. Думаю, перша лінія – це відновлення довіри та координації дій щодо РФ із союзниками з НАТО й нейтральними країнами. Байден має намір підняти роль Америки як загальновизнаного й чинного лідера того, що в роки холодної війни називали вільним світом. Зараз це альянс демократичних країн, які відчувають загрозу з боку невільного світу", – сказав Гольдфарб.
Також, на його думку, зміни відбудуться в економічній сфері.
"Друга лінія – відмова від ідеї "Америка понад усе", коли Штати були ладні на догоду своїм специфічним економічним інтересам відмовлятися від взаємодії й підтримки союзників у Європі. США займуться відновленням системи глобалізму, економічні процеси інтеграції всього світу заохочуватимуть. Водночас відбудеться обрубування економічних зв'язків із країнами, від яких іде загроза. Яскравий приклад – "Північний потік – 2". Він економічно добрий для Німеччини, але поганий для всього західного світу, бо душить незалежність східноєвропейських країн, включно з Україною", – пояснив співрозмовник.
Він вважає, що США збираються зайняти позицію сили в переговорах із РФ.
"Продовжать процес ізоляції ворожих режимів на міжнародному рівні. Наприклад, уже не може йтися про повернення Росії до "Великої вісімки". Буде серйозна контрпропаганда, наприклад, у межах оголошення надзвичайних ситуацій. Відновлять підтримку сил і рухів усередині самої Росії (радіостанцій, інформаційних ресурсів тощо). Тобто американська роль в інформаційній війні посилиться. З іншого боку, Америка намагатиметься говорити з Росією, але з позиції сили, як це робив [40-й президент США Рональд] Рейган. Чим це закінчиться, ми не знаємо. Якщо російські керівники не зрозуміють, що цього разу все серйозно, і не поводитимуться поміркованіше, буде серйозна ескалація", – резюмував Гольдфарб.
Він зазначив, що наразі не зовсім зрозуміло, які дії робитимуть у межах режиму НС.
"Зазвичай якщо вводять НС у зв'язку зі стихійним лихом, це означає якісь дії. Наприклад, право федерального бюджету витрачати гроші на щось чи кудись спрямовувати федеральні сили (Національну гвардію) для вирішення тієї чи іншої проблеми. Ми поки конкретики не почули, чи буде оголошення НС мати якісь організаційні наслідки", – повідомив співрозмовник.
За його словами, режим надзвичайної ситуації порушує важливість теми російської загрози для кожного американця.
"Одна з проблем у тому, що зараз для середнього американця, що не цікавиться зовнішньою політикою, цієї проблеми немає. Швидше є теми Північної Кореї, тому що йдеться про ядерну зброю, чи Ірану, тому що він загрожує Ізраїлю й вільному транспортуванню нафти. А ось у чому російська загроза, про яку говорить Байден, середньому американцю незрозуміло, оскільки він ще не дуже усвідомлює, що означають кібератаки. Риторика зі введенням режиму НС, безумовно, виводить тему на зовсім інший рівень", – вважає Гольдфарб.
Контекст:
15 квітня США ввели новий пакет санкцій проти Росії. Обмеження стосуються 32 осіб, причетних до втручання у вибори президента США 2020 року, і шести технологічних російських компаній, які надають кіберпідтримку російським спецслужбам, повідомили в Білому домі.
Міністерство фінансів США видало директиву, яка забороняє американським фінансовим інститутам безпосередньо купувати боргові зобов'язання, випущені Центробанком, Фондом національного добробуту РФ чи міністерством фінансів після 14 червня 2021 року.
Також вирішили вислати із країни 10 співробітників російського посольства у Вашингтоні. За даними Білого дому, серед них є представники російських спецслужб.
15 квітня на пресконференції Байден розповів, що під час телефонної розмови із президентом РФ Володимиром Путіним запропонував провести особисту зустріч і "розв'язати цілу низку проблем". Він зазначив, глави держав можуть "запустити стратегічний діалог у сфері обмеження озброєнь і безпеки".
Байден підкреслив, що США не зацікавлені в ескалації конфлікту з Росією. "Ми хотіли б, щоб у нас були стабільні та передбачувані відносини. Якщо Росія й далі втручатиметься в нашу демократію, я готовий реагувати належно", – заявив американський президент.
Телефонна розмова між президентами двох країн відбулася 13 квітня. Байден підкреслив "незмінну підтримку Сполученими Штатами суверенітету й територіальної цілісності України" і висловив занепокоєння нарощуванням військової присутності Росії на кордоні з Україною й в окупованому Криму. Також він "чітко дав зрозуміти, що Сполучені Штати будуть твердо відстоювати свої національні інтереси у відповідь на дії Росії, такі як вторгнення в кіберпростір і втручання у вибори", повідомили в Білому домі.