Байден: Я є опонентом "Північного потоку – 2"

Байден: Я є опонентом "Північного потоку – 2" Байден: Це складне питання, воно впливає на наших союзників у Європі
Фото: EPA
Президент США Джо Байден 15 квітня під час пресконференції, присвяченій санкціям проти Росії, заявив, що його адміністрація займається темою газопроводу "Північний потік – 2", передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Санкції щодо "Північного потоку – 2" – це складне питання, воно впливає на наших союзників у Європі. Я є опонентом "Північного потоку" протягом тривалого часу", – сказав президент США.

Він наголосив, що виступав проти цього проєкту ще коли був віце-президентом.

"Це дуже серйозне питання, ми ним займаємося", – додав Байден. 

США 15 квітня ввели новий пакет санкцій проти Росії. Обмеження торкнулися 32 осіб, причетних до втручання у вибори президента США 2020 року, і шести технологічних російських компаній, які надають кіберпідтримку російським спецслужбам, повідомили в Білому домі.

Окрім того, міністерство фінансів США видало директиву, яка забороняє американським фінансовим інститутам безпосередньо купувати боргові зобов'язання, випущені Центробанком, Фондом національного добробуту РФ або міністерством фінансів після 14 червня 2021 року.

Також США вирішили вислати із країни 10 співробітників російського посольства у Вашингтоні. За даними Білого дому, серед них є представники російських спецслужб.

У співпраці з Євросоюзом, Великобританією, Австралією та Канадою Сполучені Штати ввели нові санкції проти РФ через окупацію Криму.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.

Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

2018 року Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить континентальним шельфом Данії.

Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали. Будівництво заморозили, коли було добудовано 93% газопроводу, повідомила компанія-оператор Nord Stream 2 AG. За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.

23 лютого 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.

Компанія Nord Stream 2 AG повідомляла на початку квітня, що до 31 березня залишилося укласти приблизно 121 км труб. За інформацією оператора, це 5% від загальної протяжності газопроводу.

За словами міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резнікова, завершення будівництва газопроводу "непоправно послабить Україну".

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати