У Німеччині висловилися проти зупинки "Північного потоку

Світ

Припинення будівництва газопроводу "Північний потік – 2" може призвести до посилення військової напруженості на кордоні України та Росії. Таку думку міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас висловив у інтерв'ю телеканалу ARD 14 квітня. Фрагмент його виступу опублікувала "Немецкая волна".

Маас виступив проти припинення будівництва газопроводу "Північний потік – 2" як захід впливу на Росію під час загострення ситуації на кордоні з Україною. Відмова від проєкту не обов'язково призведе до змінення поведінки Москви й деескалації напруженості в регіоні, заявив глава МЗС Німеччини.

Маас додав, що побоюється протилежного розвитку подій.

Контекст

Ситуація на Донбасі загострилася на початку 2021 року. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. Прессекретарка президента України Юлія Мендель розповіла 11 квітня, що цього року вже загинуло 26 українських військовослужбовців, 12-го і 13 квітня загинуло ще двоє.
30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території внаслідок введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія за три тижні перекинула до "західних кордонів" дві армії та три з'єднання повітряно-десантних військ, усі вони залучені до навчань, які завершаться протягом 14 днів.
Газопровід "Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км, потужність нового трубопроводу буде 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У 2018 році Німеччина, Фінляндія та Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить по континентальному шельфу Данії.
Будівництво газопроводу розпочали 2018 року. З кінця 2019 року на проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, накладено американські санкції, які неодноразово розширювали. Будівництво заморозили, коли було побудовано 93% газопроводу, повідомила компанія-оператор Nord Stream 2 AG. За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.
23 лютого 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Компанія Nord Stream 2 AG повідомляла на початку квітня, що до 31 березня залишилося прокласти приблизно 121 км труб. За інформацією оператора, це 5% від загальної протяжності газопроводу.
За словами міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резнікова, завершення будівництва газопроводу "непоправно послабить Україну".