"Історичний день". Влада Фінляндії офіційно ухвалила рішення подавати заявку в НАТО

Зазначають, що 15 травня президент спільно з комітетом завершив роботу над доповіддю про вступ Фінляндії в НАТО. Доповідь подадуть до парламенту після її схвалення на пленарному засіданні уряду.

"На зустрічі президент і міністерський комітет домовилися, що Фінляндія подасть заявку на членство в НАТО після того, як парламент заслухає їхній звіт", – ідеться в повідомленні.

Заявку спочатку розгляне Рада НАТО, після чого розпочнуться переговори з НАТО. Угоду про членство має бути ратифіковано на національному рівні в усіх 30 країнах Альянсу.

Деталі ухваленого рішення президент, а також прем'єр-міністерка Санна Марін, міністр закордонних справ Пекка Хаавісто та міністр оборони Антті Кайкконен озвучили на пресконференції, повідомила фінська державна телерадіокомпанія Yle.

"Це історичний день. Відкривається нова ера", – сказав Нійністьо.

Прем'єр-міністерка Санна Марін подякувала президентові за співпрацю та висловила сподівання, що парламент також погодиться з позицією уряду. Вона наголосила, що головне для влади країни – безпека Фінляндії та фінів. Водночас Фінляндія готова взяти на себе відповідальність за безпеку всього Альянсу, як робить кожен член НАТО.

За словами Марін, це рішення зміцнить ЄС, чий голос у НАТО може стати сильнішим. Окрім того, приєднання до НАТО двох скандинавських країн зміцнить безпеку всього скандинавського регіону, а також Балтійського моря.

Міністр оборони Антті Кайкконен повідомив, що заявку Фінляндії на членство в НАТО підготовлено до подання. Він також зазначив, що гарантії безпеки означають не лише одержання безпеки, а й надання її. За словами Кайкконена, Фінляндія відома як країна, яка знає свої обов'язки і має гарну обороноздатність. "Ми не збираємося в НАТО з порожніми руками", – сказав він.

Проблемним питанням залишається позиція Туреччини. За словами міністра закордонних справ Пекки Хаавісто, варто очікувати, що інші країни, крім Туреччини, можуть висувати вимоги щодо важливих для них питань на етапі ратифікації Фінляндією НАТО. Проте наразі інші країни обіцяють Фінляндії велику підтримку, і можна очікувати на швидке опрацювання заявки на членство в Раді НАТО. За словами міністра, "деякі країни навіть змагаються, хто ратифікує першим".

Президент Фінляндії зазначив, що не очікував такої реакції від Туреччини і "збентежений" нею. Він сказав, що Фінляндії зараз потрібна чітка відповідь від Туреччини. Нійністьо готовий до нової дискусії з турецьким колегою найближчими днями.

Коментуючи телефонну розмову з президентом РФ Володимиром Путіним, яка відбулася напередодні, Нійністьо звернув увагу, що тон розмови і вибір слів були спокійними, Путін не повторював озвучених навесні погроз і його реакція була м'якшою, ніж будь-які коментарі Росії стосовно цього із 2016 року.

Контекст:

Фінляндія та Швеція вирішили переглянути політику позаблоковості після відкритого вторгнення Росії в Україну, яке почалося 24 лютого 2022 року.

Прем'єр-міністерка Фінляндії на початку березня заявила, що російська агресія в Україні як ніколи наблизила фінську громадськість до НАТО, кількість його прихильників зросла з 19% до 53%.

У разі вступу Швеції та Фінляндії в НАТО Росія погрожувала розгорнути ядерну зброю біля цих країн.

12 травня Нійністьо і Марін оголосили про підтримку вступу Фінляндії в НАТО.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг говорив CNN 4 квітня, що якщо Фінляндія та Швеція подадуть заявки на членство в НАТО, Альянс здатний швидко прийняти їх.

Президент Туреччини Реджеп Ердоган 13 травня заявив, що виступає проти вступу Швеції та Фінляндії в НАТО.

Міністерка закордонних справ Швеції Анн Лінде заявила, що для її країни заява Ердогана стала несподіванкою. Міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто сказав, що його країні "необхідне терпіння в цих процесах".

Пізніше спікер Ердогана пояснив, що Туреччина "не зачиняє дверей НАТО для Швеції та Фінляндії, але хоче переговорів із країнами Північної Європи".