Змінили свою думку після початку війни Росії проти України. Фінські депутати обговорять вступ країни до НАТО

1 березня 2022, 08:25

Этот материал также можно прочитать на русском

Змінили свою думку після початку війни Росії проти України. Фінські депутати обговорять вступ країни до НАТО

Прем'єр-міністерка Санна Марін: Фіни оцінюють, яку лінію Росія вже перетнула, а яку не перетне
Фото: ЕРА

Політичні партії Фінляндії зберуться сьогодні, 1 березня, для обговорення нападу Росії на Україну та ролі Фінляндії у новому балансі сил Європи. Про це 28 лютого повідомило видання Politicо.

За словами прем'єр-міністерки країни Санни Марін, на зустрічі розглядатимуть імовірне членство Фінляндії у НАТО.

"Настрій у Гельсінкі напружений. Російська агресія в Україні як ніколи наблизила фінську громадськість до НАТО", – пише видання.

Повідомляють, що Фінляндія має найдовший кордон Європи з Росією – понад 1300 км. Країна є близьким союзником НАТО, але досі в її громадян не було бажання приєднатися до Альянсу.

Марін заявила, що після початку війни Росії проти України багато фінів змінили свою думку щодо членства в НАТО.

"Фіни оцінюють, яку лінію Росія вже перетнула, а яку не перетне. І якщо Росія перетне якусь лінію, то зіткнемося ми з нею поодинці або разом з іншими", – додала прем'єр-міністерка.

2017 року лише 19% фінів підтримували членство країни в НАТО. Натепер ця цифра становить 53%, пише Politico.

Крім того, громадянська ініціатива про проведення референдуму щодо вступу Фінляндії до Альянсу зібрала необхідні 50 тис. підписів менше ніж за тиждень, що зобов'язує парламент обговорювати її.

Прем'єр-міністерка Санна Марін також повідомила, що Фінляндія надасть Україні летальну зброю.

"Фінляндія твердо підтримує українську незалежність і суверенітет. Ми надамо Україні зброю, і допомогу буде доставлено швидко", – сказала Марін.

25 лютого НАТО вперше розгорнув як обороний захід свої сили реагування, що складаються із сухопутних, повітряних, морських і спеціальних сил союзників, які можуть швидко розгортатися для підтримки Альянсу. Так НАТО відреагував на продовження вторгнення Росії в Україну.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) і сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки й лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".

За даними Міноборони України станом на 28 лютого, загальні втрати російських окупантів – 5,3 тис. людей убитими й пораненими. Водночас у міністерстві оборони РФ приховували втрати серед особового складу та визнали їх лише на четвертий день війни, не уточнюючи кількості. Жертвами російської агресії стали 352 мирні жителі, зокрема 16 дітей, поранення дістало 2040 людей.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що окупанти з першої години вторгнення б'ють по цивільній інфраструктурі. За словами президента, дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягти Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну.