Яковина: Думаю, Путін дуже злий і йому страшно. Він уперше побачив реальну можливість того, що його знесуть
Президент Росії Володимир Путін сердиться через те, що відбувається після російського вторгнення в Україну. Таку думку в інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону висловив оглядач сайта НВ, ведучий "Радіо НВ" Іван Яковина.
"Я думаю, що він дуже злий. Ось його просто розбирає злість, роздратування і розчарування. Але головне почуття – агресія. Я думаю, він дуже сердиться. І йому страшно ще плюс до всього. Він не хоче, думаю, сам собі зізнаватися в цьому почутті, але я впевнений, що йому страшно. Він жене від себе цей страх, але йому страшно. Тому що він, як мені здається, уперше побачив реальну можливість того, що його знесуть, того, що його приберуть, того, що його позбудуться", – сказав він.
Оглядач НВ вважає, що глава Кремля "бачить, як це може статися".
"Він бачить абсолютно реальні шляхи в цьому напрямі. І до того ж він не бачить зараз доброго шляху, який би відводив його від такого результату. Тобто все те, що він зараз робить, – це підвищення ставки з надією на те, що одна із цих ставок спрацює, зіграє – і він зможе врятуватися. Але немає жодної гарантії, що хоча б одна із цих ставок зараз зіграє і дасть йому можливість урятувати своє життя, свою свободу і своє становище", – пояснив Яковина.
Яковина: У Самарканді Путіну висунули ультиматум: "Або ти, друже, закінчуєш війну до саміту G20 на Балі, або можеш узагалі на цей саміт не приїжджати". Повна версія інтерв'ю
Контекст:
Путін обіймає посаду президента Росії з 2000 року з перервою у 2008–2012 роках, коли він був главою уряду. 2020 року Держдума РФ підтримала поправку про обнулення президентських строків Путіна, що дасть йому можливість залишитися при владі після 2024 року, коли закінчується його четвертий президентський строк. Отже, він зможе обіймати посаду президента до 2036 року, коли йому виповниться 84 роки.
За президентства Путіна Росія спочатку окупувала 2014 року Крим і розпочала збройну агресію проти України на Донбасі, а потім 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення. Путін називає війну "спецоперацією", мета якої – такі собі "демілітаризація" і "денацифікація" України.
На думку російської журналістки Юлії Латиніної, Путін може зіткнутися з перспективою загроз для своєї влади в Росії на тлі вторгнення в Україну, що невдало складається.
За оцінкою радника глави МВС України Антона Геращенка, поразки російської армії в Україні впливають на ситуацію у РФ і система управління, яку побудував Путін, руйнується. Він вважає, що є чотири варіанти, як складеться майбутнє Путіна. Зокрема, Геращенко не відкидає, що главу Кремля "роздере натовп після перевороту".
13 жовтня російський правозахисник Сергій Осєчкін заявив, що в Росії готують змову, унаслідок якої власник ПВК "Вагнер" Євген Пригожин, глава Чечні Рамзан Кадиров і командувач російських військ в Україні Сергій Суровікін планують обійняти високі посади. Серйозні перестановки в силовому блоці, за даними джерел Осєчкіна, можуть статися під час візиту Путіна до Астани або одразу після його повернення.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що йому байдужа доля Путіна після перемоги України.