Яковина: Путін втрачає владу. Від нього відвертаються всі-всі-всі, окрім найбожевільніших
Президент Росії Володимир Путін став для свого оточення "тягарем". Таку думку в інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону висловив оглядач сайта НВ, ведучий "Радіо НВ" Іван Яковина.
Про це йшлося під час обговорення реакції країн Азії, зокрема Китаю, на повномасштабне вторгнення російських військ в Україну.
"Раніше були якісь можливості у нього (Путіна. – "ГОРДОН") з'їхати із цієї теми завдяки допомозі Китаю, Індії, якихось інших країн, але коли він залишився абсолютно наодинці, він став страшним тягарем для власного оточення. Він втратив авторитет в армії", – сказав Яковина.
За його словами, глава Кремля "стрімко втрачає авторитет у спецслужбах".
"Він покладається, він будує свою владу на заграванні з такими напівкримінальними елементами типу "Вагнера" і якимись дикими дивізіями із Чечні – кадировцями, – які взагалі насправді ніяк не інституціоналізовані. Це просто якісь групи людей озброєних, у яких не прописано місця ні в конституції, ні в законах російських. Так от він, вочевидь, втрачає владу. Від нього відвертаються всі-всі-всі, окрім найбожевільніших: тих, хто має найбільше крові на руках", – заявив Яковина.
Він вважає, що "із цими людьми він ще поки якось тримає контакт, а решта від нього вже або тихо, або голосно відвертається, відходить".
Яковина: У Самарканді Путіну висунули ультиматум: "Або ти, друже, закінчуєш війну до саміту G20 на Балі, або можеш узагалі на цей саміт не приїжджати". Повна версія інтерв'ю
Контекст:
Путін обіймає посаду президента з 2000 року з перервою у 2008–2012 роках, коли він був главою уряду. 2020 року Держдума РФ підтримала поправку про обнулення президентських строків Путіна, що дасть змогу йому залишитися при владі після 2024 року, коли закінчується його четвертий президентський строк. Отже, він зможе обіймати посаду президента до 2036 року, коли йому виповниться 84 роки.
За президентства Путіна Росія спочатку окупувала 2014 року Крим і розпочала збройну агресію проти України на Донбасі, а потім 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення. Путін називає війну "спецоперацією", мета якої – "демілітаризація" й "денацифікація" України.
На думку російської журналістки Юлії Латиніної, Путін може зіткнутися з перспективою загроз для своєї влади в Росії на тлі вторгнення в Україну, яке складається невдало.
За оцінкою радника глави МВС України Антона Геращенка, поразки російської армії в Україні впливають на ситуацію у РФ і система управління, яку побудував Путін, руйнується. Він вважає, що є чотири варіанти, як складеться майбутнє Путіна. Зокрема, Геращенко не відкидає, що главу Кремля "роздере натовп після перевороту".
13 жовтня російський правозахисник Сергій Осєчкін заявив, що в Росії готують змову, унаслідок якої власник ПВК "Вагнер" Євген Пригожин, голова Чечні Рамзан Кадиров і командувач російських військ в Україні Сергій Суровікін планують обійняти високі посади. Серйозні перестановки в силовому блоці, за даними джерел Осєчкіна, можуть статися під час візиту Путіна до Астани (13 жовтня глава Кремля вже був там) або одразу після повернення.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що йому байдужа доля Путіна після перемоги України.