"Якщо Білорусь упаде, наступною буде Росія". Лукашенко попередив Путіна про події, яким не можна протистояти
Чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко в інтерв'ю російським ЗМІ заявив, що попередив президента Росії Володимира Путіна про те, що неможливо протистояти глобалізації та інтернаціоналізації, оскільки ніхто не може блокувати Telegram-канали.
Чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко вважає, що Росія може впасти наступною після Білорусі. Про це він заявив в інтерв'ю російським ЗМІ, фрагмент якого опубліковано 8 вересня в Telegram-каналі RT.
"Усе глобалізовано й інтернаціоналізовано. Якщо ви думаєте, що багата Росія з цим впорається, – помиляєтеся. Я розмовляв із багатьма президентами, зі своїм старшим другом (старшим братом я його називаю) [президентом Росії Володимиром] Путіним, я його попередив: цьому протистояти не можна", – заявив Лукашенко.
За словами чинного президента Білорусі, блокувати Telegram-канали не можуть навіть ті, "хто всю цю павутину придумав, американці".
"Навіть якщо прибрати інтернет, залишаться Telegram-канали. Вони з Польщі працюватимуть. Тому ви не розслабляйтеся. У вас теж незабаром певні політичні події, а можливо, і на рівному місці. Знаєте, ми чого дійшли разом із російським істеблішментом і керівництвом? Якщо сьогодні Білорусь упаде, наступною буде Росія", – вважає він.
Лукашенко додав, що влада РФ помиляється, якщо думає, що вона зможе впоратися з опозиційними протестами, оскільки ні в кого немає можливості блокувати Telegram-канали.
Запис інтерв'ю відбувався в Палаці незалежності в Мінську. До Лукашенка приїхали: кореспондент каналу "Россия 1" Євген Рожков, головна редакторка телеканала Russia Today Маргарита Симоньян, головний редактор радіостанції "Говорит Москва" Роман Бабаян і кореспондент "Первого канала" Антон Верницький та інші.
Тексту інтерв'ю поки не опубліковано. За повідомленнями журналістів, Лукашенко заявив їм, що, "можливо, трохи пересидів" на президентській посаді, яку обіймає з 1994 року. Водночас він не готовий "просто так піти".
У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента сфальсифіковано. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. За час протестів затримали приблизно 10 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Литва, Латвія та Естонія 31 серпня першими у світі ввели персональні санкції проти влади Білорусі після виборів і придушення мирних протестів у країні. Балтійські держави оголосили персонами нон ґрата 30 білоруських чиновників, зокрема Лукашенка.
Високий представник ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель від імені Євросоюзу 11 серпня заявляв, що вибори в Білорусі "не були ані вільними, ані справедливими", а влада застосувала "непропорційне і неприйнятне насильство" до протестувальників. Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 28 серпня домовилися ввести санкції проти білоруських високопосадовців через фальсифікацію виборів і насильство проти мітингувальників.
Україна ухвалить рішення про санкції проти Білорусі, коли обмеження введе ЄС, говорив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.