ЄС і далі імпортує російські сляби, тоді як українська металургія стикається з додатковими бар'єрами через CBAM – Fastmarkets
Українська металургія опинилася у складних конкурентних умовах на європейському ринку, куди й далі надходять російські сталеві напівфабрикати, тоді як українські виробники стикаються з додатковими витратами через нові екологічні правила Європейського союзу й наслідки війни. Про це йдеться в матеріалі Fastmarkets.
Однією з головних проблем для українських металургійних підприємств залишаються перебої з електропостачанням, спричинені атаками російських безпілотників на енергетичну інфраструктуру. Щоб уникнути тривалих вимкнень, промислові підприємства змушені імпортувати електроенергію, що значно підвищує собівартість виробництва.
За висновками аналітиків видання, негативним чинником для української металургії стало введення в ЄС механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), який почав діяти з 1 січня 2026 року. Україну звільнили від захисних квот на сталь у Євросоюзі, але її продукцію оподатковують за новими правилами СВАМ.
"Представники галузі визнають необхідність такого механізму, однак вважають його впровадження саме зараз особливо складним для української економіки, що працює в умовах війни. Унаслідок набрання чинності CBAM "АрселорМіттал Кривий Ріг" втратила експорт до ЄС, який становив половину нашого річного виробництва – понад 1,25 млн тонн", – заявив у коментарі виданню генеральний директор "АрселорМіттал Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо.
Він повідомив, що через падіння замовлень підприємство було змушене закрити блюмінговий цех.
Європейський ринок залишається головним для української сталі, зазначило видання. Із загального обсягу виробленого прокату 2025 року 4,12 млн тонн експортували, водночас 82% постачань припало на країни ЄС.
"Водночас європейський ринок продовжує значною мірою залежати від імпорту російських сталевих напівфабрикатів. У 2025 році країни ЄС імпортували понад 5 млн тонн сталевих слябів, з яких понад 60%, а це близько 3,5 млн тонн, було поставлено Росією", – підкреслили аналітики.
Видання зазначає, що це відбувається, попри санкції, які ввели після початку повномасштабної війни. Хоча імпорт готової російської сталі до ЄС заборонили, для напівфабрикатів діють квоти, які продовжили до 30 вересня 2028 року. Україна фактично втратила можливість постачати сталеві сляби після окупації Маріуполя, де працювали металургійні комбінати "Азовсталь" і ММК імені Ілліча – головні виробники цієї продукції.
"У Європейському парламенті обговорюють можливе посилення торговельного режиму щодо сталі. У січні 2026 року депутати підтримали нову систему регулювання імпорту сталевої продукції, яка може передбачати заборону на використання сталі, виплавленої в Росії або Білорусі, незалежно від того, де вона була перероблена. Це має запобігти схемам обходу санкцій через переробку російської сталі у третіх країнах, але остаточне рішення щодо нового режиму ще має ухвалити Рада ЄС після переговорів із Європейським парламентом", – повідомили експерти Fastmarkets.