Євросоюз заборонив угоди з російськими держкомпаніями та експорт предметів розкоші до Росії

Євросоюз ввів черговий пакет санкцій проти Росії
Фото: depositphotos.com
Європейська рада 15 березня погодила четвертий санкційний пакет проти Росії через її вторгнення в Україну, повідомляють на сайті Європейської комісії.

Європейська комісія вітає сьогоднішню угоду ради про ухвалення четвертого пакету обмежувальних заходів проти Росії у відповідь на її жорстоку агресію проти України та її народу. Ці санкції ще більше сприятимуть посиленню економічного тиску на Кремль та позбавлять його здатності фінансувати його вторгнення в Україну. Їх координували з міжнародними партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами.

Було погоджено такі заходи.

Євросоюз вирішив ввести повну заборону на угоди з російськими державними підприємствами з різних секторів, зокрема з оборонно-промислового комплексу.

Також ЄС вводить заборону на імпорт із Росії виробів зі сталі. За підрахунками Єврокомісії, через це РФ втратить приблизно €3,3 млрд експортних доходів. Квоти на імпорт сталевих виробів до Євросоюзу буде розподілено між іншими державами, додали у Єврокомісії.

Окрім того, Євросоюз заборонив інвестувати в російський енергетичний сектор, "із деякими винятками для цивільної ядерної енергетики та транспортування деяких енергетичних продуктів назад у ЄС"; ввів заборону на експорт предметів розкоші (дорогих автомобілів, ювелірних виробів тощо), щоб "безпосередньо завдати удару російській еліті".

Четвертим пакетом санкцій ЄС також розширив список російських фізосіб та організацій, проти яких введено обмеження, занісши до нього "більше олігархів та представників ділових еліт, пов'язаних із Кремлем, а також компаній, котрі діють у військових та оборонних галузях, які матеріально або технічно підтримують вторгнення", а також осіб, що займаються дезінформацією.

Євросоюз також заборонив європейським рейтинговим агентствам заносити російські компанії до рейтингів або надавати їм інші послуги. У Брюсселі наголосили, що це "призведе до втрати доступу до фінансових ринків ЄС".

Контекст:

Протягом лютого березня ЄС ввів три пакети санкцій проти РФ та Білорусі за агресію проти України, зокрема заборонив операції із центробанками двох країн та від'єднав деякі російські та білоруські банки від міжнародної міжбанківської системи SWIFT.

Четвертий пакет санкцій ЄС анонсував після дводенного неформального саміту лідерів Євросоюзу, який 10–11 березня відбувався у Франції. На цьому саміті ЄС пообіцяв допомогти у відновленні України після закінчення війни, а також розглянув її заявку на вступ до союзу. У заяві йдеться, що ЄС "буде ще більше зміцнювати зв'язки та поглиблювати партнерство [з Україною], щоб підтримати її у русі європейським шляхом". "Україна належить нашій європейській сім'ї", – наголосили лідери ЄС. Учасник саміту, президент Литви Гітанас Науседа вважає, що цією заявою "лідери ЄС сказали "так" українській євроінтеграції".

Санкції проти РФ також ввели США, Канада, Австралія, Японія та Великобританія.

11 березня президент США Джо Байден оголосив про додаткові санкції проти РФ. Він розповів, що США та союзники позбавлять Росію статусу найбільшого сприяння (торгових привілеїв), що дасть змогу підвищити мита і ввести інші обмеження. Окрім того, США вирішили заборонити ввозити до Росії долари, а також накласти обмеження на низку російських політиків, бізнесменів і членів їхніх сімей. Під санкції, зокрема, потрапили дружина та дорослі діти прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова (сам він уже був у санкційному списку).

За даними глобальної бази даних щодо відстеження санкцій Castellum, Росія зараз найбільш підсанкційна країна у світі. Із 2014 року проти неї ввели 6,3 тис. обмежень, приблизно 3,6 тис. із них за вторгнення, яке почалося 24 лютого.