Кислиця закликав Радбез ООН діяти, заявивши, що ракетний терор Росії заслуговує на "сильну відповідь"

У своїй заяві Кислиця підкреслив, що РФ посилила ракетний терор проти Одеси, завдаючи майже щоденних ударів по місту та портовій інфраструктурі. 23 липня по Одесі під час п'ятого поспіль удару було випущено 19 ракет різного типу, зокрема і протикорабельні.

"Повторюємо, що застосування протикорабельних ракет проти наземних цілей фактично перетворює їх на зброю з низькою точністю, яка має невибіркову дію", – заявив український постпред, наголосивши, що в підсумку, за інформацією ЮНЕСКО, було зруйновано десятки історичних пам'яток.

Зокрема, за його словами, унаслідок атак було зруйновано та пошкоджено приблизно 50 будівель, серед них чотири школи, п'ять дитсадків і два позашкільні навчальні заклади, зазнала пошкоджень також будівля консульства Греції, а минулого тижня – консульство Китаю.

Він зазначив, що агресивні дії РФ заслуговують на "сильну відповідь". Її відсутність заохочуватиме країну-окупанта до подальшого підриву безпекової ситуації в Чорному морі, використовуючи як мішень цивільні судна та мінування моря, що прилягає до українського узбережжя.

"Є підстави вважати, що Росія готує такі інциденти з метою звинуватити Україну та завадити суднам інших країн заходити в українські води й використовувати українські порти", – додав Кислиця.

Він зазначив, що блокаду українських портів, руйнування їхньої інфраструктури, перешкоджання експорту зерна, а також залякування іноземних торговельних суден варто розцінювати як напад на свободу судноплавства.

Постпред України додав, що в такий спосіб РФ хоче потіснити Україну, яку розглядає як конкурента на світовому ринку зерна. Ці дії також спрямовані на умисне підвищення світових цін на продовольство та отримання прибутку за допомогою мільйонів людей у всьому світі, які постраждали від цього, додав він.

"Українське зерно й інші харчові продукти залишаються ще однією мішенню, яку Росія намагається знищити, абсолютно не переймаючись серйозними наслідками для світової продовольчої безпеки", – зазначив постпред.

Кислиця також звернув увагу членів Радбезу на проблему насильницького переміщення українських дітей з окупованих територій. До них "застосовують антиукраїнську індоктринацію та пропаганду, спрямовану на "промивання мозку", щеплення ненависті до України, її мови, культури та історії", зазначив постпред.

Окрім депортації до Росії, переміщення в межах окупованих територій, дітей також вивозять до Білорусі. За наявною інформацією, від початку вторгнення в Білорусь із тимчасово окупованих Донецької та Луганської областей під виглядом оздоровлення було вивезено понад 3 тис. українських дітей, заявив постпред України в ООН.

Кислиця, виступаючи на засіданні Радбезу, згадав, що напередодні Держдума РФ ухвалила закон про підвищення призовного віку і, презентуючи законопроєкт, голова думського комітету з оборони генерал Андрій Картаполов відкрито заявив, що "цей закон написано під велику війну і загальну мобілізацію", і зараз цією великою війною "вже пахне".

"Замість того, щоб шукати мир, вони й далі мріють про велику війну, де Україна не буде єдиною мішенню", – підкреслив Кислиця.

Він зазначив, що Україна, на відміну від Росії, яка прагне "великої війни", добивається миру, згідно з формулою, викладеною президентом Володимиром Зеленським.

Наприкінці свого виступу Кислиця закликав Радбез ООН "діяти".

Контекст:

Росія блокувала вивезення української продукції з морських портів після початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

22 липня 2022 року в Туреччині відбулося підписання угод про морський експорт українського зерна із трьох портів – Одеси, Чорноморська та Південного. Україна підписала документ із Туреччиною та ООН, Росія дзеркально зробила те саме. Угода набула чинності 1 серпня. "Зернову угоду" кілька разів продовжували, востаннє – до 18 липня 2023 року.

17 липня у Кремлі заявили, що "фактично чорноморські домовленості припинили свою дію", але РФ готова повернутися до "зернової угоди", якщо буде виконано домовленості, які стосуються інтересів Росії. У представництві РФ при ООН поінформували, що рішення Росії про вихід із "зернової угоди" остаточне.

Президент Туреччини Реджеп Ердоган 17 липня висловив думку, що президент країни-агресора РФ Володимир Путін хотів би продовження роботи "зернової угоди". Він наголосив, що обговорить питання продовження ініціативи на зустрічі з Путіним.

Генсек ООН Антоніу Гутерріш заявив 17 липня, що надіслав Путіну листа з новою пропозицією, щоб продовжити дію Чорноморської зернової ініціативи.

Президент України Володимир Зеленський 17 липня повідомив, що надіслав Гутеррішу та Ердогану листи із пропозицією продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі – без країни-агресора РФ.

У Кремлі у відповідь пригрозили "певними ризиками" у разі продовження "зернової угоди" без РФ. Росія оголосила всі кораблі, які йдуть в українські порти, законними воєнними цілями як потенційних перевізників військових вантажів (Україна у відповідь оголосила про дзеркальні заходи щодо всіх суден, які йдуть у російські й тимчасово окуповані українські порти) і кілька днів поспіль обстрілювала інфраструктуру півдня України, яка забезпечує роботу "зернового коридору".

Унаслідок одного з російських ударів по порту Чорноморськ було знищено 60 тис. тонн зерна, проінформували у Мінагрополітики. Для повноцінного відновлення пошкоджених унаслідок атаки об'єктів знадобиться щонайменше рік, додали у відомстві. Президент України Володимир Зеленський уточнив, що знищене зерно було призначене для доправлення в Китай.