Країни Європи почали згортати обмін розвідданими зі США через погрози Трампа
Намір президента США Дональда Трампа захопити Гренландію спричинив розкол усередині НАТО, який уже призвів до того, що європейські країни перестали ділитися даними з Вашингтоном. Про це пише британське видання The i Paper із посиланням на обізнані джерела в Альянсі.
За їхніми словами, відносини у сфері безпеки між США й Великобританією зараз на найнижчому рівні з 1950-х років, що створює ризики для європейської безпеки. У НАТО побоюються, що адміністрація Трампа може використати чутливу інформацію в контексті тиску на Данію і Гренландію.
Одне з високопоставлених джерел в Альянсі розповіло, що всередині НАТО посилилися недовіра й самоцензура, а низка європейських країн фактично скоротила неформальні контакти з американськими колегами. Делегації Великобританії, Франції, Німеччини, Норвегії й інших країн уже працюють у столиці Гренландії Нууку над планами посилення союзницької військової присутності в регіоні.
Попри це, прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер заявив, що Лондон має намір зберегти тісне співробітництво зі США у сфері розвідки, назвавши його головним елементом національної безпеки.
Експерти зазначають, що те, що відбувається, може стати найсерйознішим випробуванням для англо-американських розвідувальних відносин із часів Суецької кризи 1956 року й підштовхнути Великобританію до тіснішої координації з європейськими союзниками.
Контекст:
Трамп неодноразово повторював, що США мають здобути контроль над Гренландією, інакше її нібито захоплять Китай і РФ. Він також казав, що США можуть застосувати військову силу, щоб захопити Гренландію.
13 січня прем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що між США й Данією країна обирає Данію й "не бажає" належати, бути частиною або бути під керуванням США.
На тлі заяв американського президента низка країн, зокрема Данія, Німеччина, Франція, Швеція, Норвегія, Нідерланди, Великобританія, скерували до Гренландії військових із метою розвідки в межах підготовки до військових навчань. У відповідь Трамп 17 січня анонсував введення мита для низки європейських країн.
Того самого дня Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція й Великобританія випустили спільну заяву, у якій зазначили, що такі дії американського президента підривають трансатлантичні відносини.