Спікер Кремля ухилився від відповіді про чисельність резерву силовиків для допомоги Білорусі
У Росії зібрали "досить доцільну кількість" силовиків для допомоги в урегулюванні ситуації в Білорусі, заявив прессекретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков. Чисельності та складу резерву він не повідомив, але сказав, що цим частинам вдасться зашкодити екстремістським діям.
Прессекретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков 28 серпня не спромігся відповісти на запитання російських журналістів про чисельність і характер озброєння резерву силовиків, сформованого для допомоги Білорусі на прохання чинного президента країни Олександра Лукашенка. Про це пише російська газета "Коммерсантъ".
"Я нічого не можу сказати про озброєння. Це досить доцільна кількість. Він [резерв] містить ті частини, які в разі нагальної потреби можуть зашкодити екстремістським діям у республіці", – сказав Пєсков.
Прессекретар уточнив, що резерв сформовано з тих частин, які в разі нагальної потреби "можуть зашкодити екстремістським діям у Білорусі".
На прохання уточнити, хто увійшов до складу резерву, армійські частини чи підрозділи Росгвардії, він не відповів.
За словами Пєскова, Путін розраховує, що в Білорусі не буде ситуації, у якій знадобиться використовувати цей резерв. За його інформацією, Путін заявив, що немає ніякої необхідності якось його (резерв силовиків) залучати або використовувати.
Із 4-го до 8 серпня в Білорусі проводили дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На посаду президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла кандидатка від опозиції Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі проводили без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема світлошумові гранати, гумові кулі й водомети.
16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. людей.
Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Десятки людей залишаються в СІЗО.
Затримані розповідали, що правоохоронці знущалися з них – роздягали наголо й били. Білоруський правозахисний центр "Весна" задокументував понад 600 фактів насильства з боку силових структур і збирається передати цю інформацію до Комітету ООН проти тортур.
Тихановська сказала, що готова стати національною лідеркою і невдовзі провести нові президентські вибори. Вона оголосила про створення координаційної ради для передання влади в Білорусі. 18 серпня у штабі Тихановської заявили, що координаційна рада готова до перемовин із Лукашенком.
Чинний глава держави сказав, що не згоден на проведення повторних виборів, і звинуватив координаційну раду опозиції у спробі захоплення влади.