$40.44 €43.23
menu closed
menu open
weather +18 Київ

Білоруський правозахисник Сис: Ми задокументували понад 600 фактів насильства силових структур, щоб донести цю інформацію до Комітету ООН проти тортур G

Білоруський правозахисник Сис: Ми задокументували понад 600 фактів насильства силових структур, щоб донести цю інформацію до Комітету ООН проти тортур Сис: У Білорусі працює конвеєр, судді навіть не заглиблюються у подробиці
Фото: spring96.org

У Білорусі продовжують зникати учасники протестів проти фальсифікації виборів і порушення прав людини, розповів у коментарі виданню "ГОРДОН" представник білоруського правозахисного центру "Весна" Сергій Сис.

У Білорусі друга хвиля затримань. 25 серпня в різних містах країни затримали 36 осіб і склали приблизно 100 протоколів. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив представник білоруського правозахисного центру "Весна" Сергій Сис.

"Спільно з іншими правозахисними організаціями ми відшукали всіх людей, які зникли під час акцій у період із 9-го до 14 серпня. Спочатку у списку зниклих безвісти було 80 осіб, потім – 30. 24 серпня ми знайшли останнього зниклого. Це житель Росії, якого тримали на Окрестіно. Його місцеперебування приховували до останнього, нікому не повідомляли інформації. Його вже депортували на батьківщину із забороною на п'ять років на в'їзд до Білорусі", – розповів правозахисник.

За його словами, люди в Білорусі продовжують зникати. Водночас у відділах міліції та місцях тримання правопорушників навіть родичам не надають інформації.

"У нас щодня з'являється інформація про людей, яких родичі не можуть знайти. Вони зникли після 20 серпня і не виходять на зв'язок. Таких уже понад 10. Сьогодні звернулися родичі двох осіб, яких не можуть знайти вже понад 10 днів. Ми вважаємо, що їх могли засудити. У людей під час затримання забирають телефони, вони не можуть повідомити своїм рідним, де вони. Їхні близькі люди дізнаються про арешт лише після того, як ті відбули добу. У Білорусі суди відбуваються закрито. Судді приїжджають в ізолятор тимчасового утримання або центр ізоляції правопорушників і виносять рішення. Зазвичай дають 10–15 діб. А в міліції не те що правозахисникам  навіть родичам неохоче надають інформацію про затриманих", – пояснив Сис.

За його інформацією, наразі в місцях позбавлення волі перебуває приблизно 40 осіб, затриманих після 19 серпня, і цілком імовірно, що кількість заарештованих найближчими днями збільшиться.

"Ми фіксуємо другу хвилю затримань. Активність людей не спадає. Протести, страйки тривають. 25 серпня в різних містах країни затримали приблизно пів сотні людей і склали орієнтовно 100 протоколів про адміністративні порушення. Тобто не всіх людей затримували, але протоколи на них писали. Сьогодні відбудуться суди, і ми не відкидаємо, що кількість заарештованих може зрости", – розповів співрозмовник.

Він повідомив, що в лікарнях проходить лікування приблизно 30 учасників акцій.

"Після подій 9–14 серпня в лікарнях залишається менше ніж 30 осіб. Це найважчі випадки, коли є розриви тканин, перелами, струси мозку. Решту вже виписали. Усього було приблизно 250 таких важких випадків. Зараз ми ведемо фіксацію повідомлень жертв насильства з боку працівників силових структур. За спеціальною методикою записано 500 випадків під відеокамеру і понад 100 текстових свідчень. Ми хочемо донести цю інформацію до Комітету ООН проти тортур, інших міжнародних структур і організацій", – сказав Сис.

Найбільшою проблемою в Білорусі, за його словами, залишається проведення судової експертизи.

"Дуже складно людям отримати направлення в бюро судової експертизи на зняття побоїв. Зазвичай направляє Слідчий комітет. Але там під усілякими приводами відмовляються видавати направлення. Учора телефонував чоловік, який "вибив" направлення, пройшов обстеження, але в бюро йому відмовилися видавати акт про побої. Сказали, що не працює принтер. А якщо люди не зможуть зняти побої, то жодних претензій до силових органів не зможуть висунути. Багато білорусів через незнання ходили у свої поліклініки, але суди таких документів до розгляду не беруть. У нинішній ситуації білоруси не зможуть захистити себе в судах. Ми бачимо це за процесом оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності у вищих судових інстанціях. На одну людину відводять три хвилини – зачитують скаргу, виносять рішення: постанову суду залишити без змін або залишити скаргу без розгляду. Працює конвеєр, судді навіть не заглиблюються у подробиці", – зазначив правозахисник.

25 серпня в Мінську на площі Незалежності відбувся опозиційний мітинг. Ще одна акція проходила біля будівлі міністерства освіти – туди прийшли вчителі, незгодні з висловлюванням влади, що у школі мають працювати тільки ті, хто розділяє державну ідеологію. На цих протестах затримали 21 людину. Ще 20 працівників "Гродно Азот", які страйкують, затримали у Гродні.

Із 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ять кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла кандидатка від опозиції Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають досі. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі та водомети.

Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло чотири учасники мітингів. 13 серпня затриманих почали відпускати.

16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. осіб.

Тихановська сказала, що готова стати національним лідером і незабаром провести нові президентські вибори. 14 серпня вона оголосила про створення координаційної ради для передання влади в Білорусі. 18 серпня у штабі Тихановської заявили, що координаційна рада готова до переговорів із Лукашенком.

Чинний глава держави сказав, що не згоден на проведення повторних виборів, і звинуватив координаційну раду опозиції у спробі захоплення влади.

ЄС не визнав результатів виборів у Білорусі і вирішив ввести санкції проти причетних до насильства і фальсифікацій.