Кремль сподівається зробити себе привабливішим для Китаю, розпочавши навчання Тихоокеанського флоту і продемонструвавши "потужність" – ISW

В інституті нагадали, що із 16-го до 18 квітня у РФ перебуватиме з візитом міністр оборони КНР Лі Шанфу.

А 14 квітня глава МЗС Китаю Цінь Ган заявив, що КНР не продаватиме зброї в Росію (так само, як і в Україну) і регулюватиме експорт товарів цивільного та військового призначення.

"Ці коментарі є продовженням зусиль Китаю щодо риторичного применшення своєї підтримки Росії й демонстрації того, що є межі "безмежного" партнерства, про яке Росія та Китай оголосили перед повномасштабним вторгненням в Україну", – зазначено в аналізі.

Аналітики ISW пишуть, що президент РФ Володимир Путін, мабуть, не зміг досягти "безмежного" двостороннього партнерства з Китаєм, на яке він, імовірно, розраховував, ведучи в березні переговори з головою КНР Сі Цзіньпіном.

Тому раптову перевірку Тихоокеанського флоту, оголошену міноборони РФ на тлі цих подій, в ISW вважають спробою дати зрозуміти Китаю, що Москва нібито залишається "рівноправним військовим партнером", який може діяти як тихоокеанська держава, незважаючи на всім помітну деградацію російської військової потужності в Україні.

"Кремль, імовірно, сподівається зробити себе привабливішим для Китаю, розпочавши навчання Тихоокеанського флоту", – вважають аналітики.

Також експерти не відкидають, що перевірка боєздатності російського флоту на Далекому Сході – це сигнал Японії з метою стримати подальшу підтримку України з її боку. Водночас, зазначають аналітики ISW, Тихоокеанський флот Росії, імовірно, не має достатньої бойової потужності в регіоні, щоб дійсно становити загрозу для Японії. Зокрема тому, що частини 40-ї і 155-ї бригад морської піхоти Тихоокеанського флоту зазнали в Україні великих втрат під Вугледаром Донецької області.

Контекст:

Китай від початку нападу РФ на Україну демонструє нейтральну позицію і прямо не засуджує дій Москви.

За даними ЗМІ, Китай надає Росії технології, які їй необхідні для ведення війни проти України, а китайські компанії, зокрема пов'язані з урядом, у 2022 році доправили у Росію приблизно 1 тис. штурмових гвинтівок, понад 12 тонн бронежилетів і запчастини для безпілотників.

Міністр закордонних справ Китаю Цінь Ган запевнив українського колегу Дмитра Кулебу, що Китай не постачатиме зброї Росії, і поки що Київ не бачив доказів того, що такі постачання були, повідомляв Кулеба у 20-х числах березня.

30 березня міноборони Китаю заявило про готовність співпрацювати з російськими військовими за кількома напрямами.

В українській розвідці вважають, що навряд чи варто побоюватися постачання зброї Росії з Китаю. Про це заявив представник ГУР Міноборони України Андрій Черняк.

Китай не підтримує російського вторгнення в Україну, не надає Москві військової допомоги, а також не визнає анексії Росією українських територій, зокрема Криму й Донбасу. Про це в інтерв'ю The New York Times, опублікованому 5 квітня, заявив посол КНР у Євросоюзі Фу Цун. Формулювання про співпрацю і дружбу без меж, про яке йшлося в договорі між країнами, він назвав "риторикою".