"Легітимна військова ціль". Міноборони Азербайджану повідомило про знищення ракетного комплексу на території Вірменії

У міноборони Азербайджану стверджують, що ракети були на стартових позиціях
Фото: mod.gov.az

Міноборони Азербайджану повідомило про знищення на території Вірменії комплексу з балістичними ракетами. В Єревані заявили, що тепер можуть "брати під приціл будь-який" об'єкт на території Азербайджану.

На території Вірменії знищили ракетний комплекс, яким збиралися обстрілювати міста Азербайджану. Про це 14 жовтня заявили в міністерстві оборони Азербайджану.

"Приблизно о 8.36 було зафіксовано розміщення вірменськими збройними силами чергового оперативно-тактичного ракетного комплексу з балістичними ракетами у прикордонних районах Вірменії поблизу окупованого Кельбаджарського району Азербайджану... Задля гарантування безпеки цивільного населення як легітимну військову ціль ракетний комплекс, який був на стартовій позиції, вивели з ладу точним випереджувальним ударом", – ідеться в повідомленні.

У відомстві стверджують, що "ракети були націлені на Гянджу, Мінгячевір та інші міста Азербайджану з метою завдання втрат серед мирного населення та руйнування цивільної інфраструктури".

За даними міноборони Азербайджану, кількома годинами раніше на тому самому напрямку "точним ударом було знищено оперативно-тактичні ракетні комплекси, виведені на стартові позиції".

"У пунктах, де ракети було приведено у стан готовності для завдання вогневих ударів, не було цивільної інфраструктури або об'єктів", – підкреслили в Баку.

Факт завдання удару по об'єктах на території Вірменії підтвердила у Facebook прессекретарка міноборони Вірменії Шушан Степанян. Жертв і поранених, за її словами, немає.

"14 жовтня азербайджанські ЗС узяли під приціл бойову техніку, яка здійснює бойове чергування у прикордонній із Карвачаром зоні на території Республіки Вірменія всього лише на підставі припущень про те, що ця техніка була готова вдарити по мирних населених пунктах Азербайджану. Буде зайвим нагадувати, що це твердження міністерства оборони Азербайджану не може мати будь-якого обґрунтування. Фактично військово-політичне керівництво цієї країни дозволяє собі всього лише на основі припущень обстрілювати бойову техніку, розташовану на території Республіки Вірменія, яка здійснює звичайне бойове чергування", – написала вона.

Представниця міноборони Вірменії зазначила, що "досі з території Республіки Вірменія жодної ракети, снаряду чи кулі не було випущено в напрямку Азербайджану".

"Відтепер збройні сили Республіки Вірменія залишають за собою право за тією самою логікою брати під приціл будь-який військовий об'єкт або пересування на території Азербайджану", – заявила Степанян.

1991 року за підтримки Вірменії Нагірний Карабах оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб.

Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію у "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовують танки, важку артилерію і авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.

Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, які беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.

3 жовтня у Вірменії заявили, що Азербайджан перейшов у масштабний наступ, який силам самооборони невизнаної республіки вдалося зупинити.

9 жовтня під час переговорів у Москві представники Азербайджану і Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабаху з 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.