Литовський Сейм офіційно визнав наплив мігрантів із Білорусі гібридною агресією

Литовські депутати вважають, що нелегальних мігрантів із третіх країн Білорусь використовує  для дестабілізації ситуації в Литві
Фото: depositphotos.com
Литовський парламент 13 липня ухвалив резолюцію, якою визнав підвищення нелегальної міграції через Білорусь гібридною агресією. Про це повідомляють на сайті Сейму.

За документ проголосувало 56 членів Сейму з керівних фракцій, проти було двоє, 24 парламентарії, що належать до опозиції, утрималися, повідомляє агентство BNS. Резолюцію ініціювали голова парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони Лаурінас Кащюнас, голова комітету з питань закордонних справ Жигімантас Павіленіс і голови кількох фракцій.

Резолюція констатує, що організовані потоки іноземців із третіх країн, які нелегально перетинають кордон, використовують для дестабілізації ситуації в Литві.

Тому уряду пропонують для посилення охорони ділянки державного кордону з Білоруссю залучити армію, а також по всьому периметру цього кордону в максимально короткі строки встановити фізичне загородження.

Організаторів потоків нелегальної міграції, включно з білоруськими фізичними та юридичними особами, мають притягнуті до відповідальності, стосовно них пропонують застосовувати національні санкції та судове переслідування, ідеться в документі.

У резолюції пропонують розглядати іноземців із третіх країн, які нелегально перетнули кордон Литви і не мають документів (за винятком жінок із дітьми, вагітних, людей з інвалідністю і дітей до 16 років), доки не доведено іншого, як імовірних учасників гібридної атаки. Тому на них мають поширюватися інші умови затримання і проживання.

Окрім того, пропонують ініціювати інформаційну кампанію у країнах походження нелегальної міграції з метою стримування потенційних мігрантів, а також домагатися повернення нелегальних мігрантів до країн їхнього походження.

Парламент Литви також звертається до країн – членів ЄС, Єврокомісії та інших інституцій із закликом виявити солідарність і надати Литві необхідну допомогу у відбитті гібридної агресії.

За словами прем'єр-міністерки Інгріди Шимоніте, нелегальна міграція через Білорусь напередодні спільних навчань РФ і Білорусі "Захід" є загрозою національній безпеці держави, оскільки "незрозуміло, хто може приїхати в Литву із групою мігрантів", пише BNS.

За останніми даними, цьогоріч у Литву прибуло понад 1,7 тис. нелегальних мігрантів. Шимоніте зазначила, що це не та кількість людей, "яка похитнула б основи держави", але проблема пов'язана зі зростанням динаміки міграції.

За словами глави уряду, Литві відомі кілька білоруських компаній, які займаються перевезенням мігрантів – це легальні компанії, що займаються туристичним бізнесом. Із країнами Євросоюзу проводять перемовини про застосування санкцій до таких компаній.

Контекст:

У Литві вважають, що Олександр Лукашенко, який називає себе президентом Білорусі, навмисно послабив контроль над кордоном зі свого боку. 26 травня, коментуючи реакцію Заходу на примусове приземлення літака Ryanair у Мінську, Лукашенко заявляв: "Ми зупиняли наркотики і мігрантів – тепер самі їх їжте й ловіть".

На тлі різкого збільшення припливу мігрантів влада Литви оголосила 7 липня про початок будівництва стіни на кордоні з Білоруссю. На проєкт хочуть витратити €42 млн. Литва також розмістить додаткові війська на кордоні, щоб стримати потік нелегальної міграції та  побудує наметовий табір на 350 осіб для мігрантів та біженців у Центрі реєстрації іноземців у місті Пабраде.

Єврокомісія допоможе Литві подолати міграційну кризу, що виникла на кордоні з Білоруссю. Про це 2 липня заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Для контролю кордону з Білоруссю ЄС скерує в Литву прикордонні патрулі, перекладачів і вертольоти, зазначав 10 липня президент країни Гітанас Науседа.

Після виборів президента в Білорусі 2020 року, таємної церемонії інавгурації, яку вперше в історії Білорусі не анонсували і не транслювали по телебаченню, і жорсткого придушення масових акцій протесту відносини Євросоюзу та режиму Лукашенка погіршилися. Низка держав не визнала інавгурації Лукашенка.

Євросоюз із 2 жовтня 2020 року ввів чотири пакети санкцій – через фальсифікацію результатів виборів президента, насильницьке придушення мирних протестів, репресії проти цивільного суспільства, примусове приземлення літака Ryanair у Мінську, переслідування опозиціонерів.

Останніми з них, 24 червня, Євросоюз ввів секторальні санкції проти Білорусі. Загалом під європейськими санкціями зараз перебувають 166 фізичних та 15 юридичних осіб із Білорусі. Це сам Лукашенко, його найближче оточення і родичі, силовики, які придушують мирні протести, бізнесмени, прокурори, судді тощо.