Лукашенко доручив посилити охорону білоруського кордону і стежити за пересуванням військ НАТО
За словами чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, є загроза дестабілізації ситуації у Гродні.
Чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко на засіданні Ради безпеки 19 серпня доручив посилити охорону білоруського кордону і стежити за пересуванням військ НАТО. Про це повідомляє сайт президента Білорусі.
"Доручаю державному прикордонному комітету посилити охорону державного кордону по всьому периметру з метою недопущення в Білорусь з інших країн бойовиків, зброї, боєприпасів, грошей для фінансування заворушень. Ми бачимо, що ці гроші надходять. Платять людям, які хочуть заробити. Із квіточками постояти, ще щось зробити. Я не хочу сказати, що всі такі. Але великі гроші надходять, і до того ж відкрито", – сказав Лукашенко.
На його думку, є загроза дестабілізації ситуації у Гродні.
"Міністерству оборони особливу увагу слід приділити пересуванню військ НАТО на територію Польщі та Литви. Ми маємо відстежувати напрямки їхнього руху і їхні задуми. Але зараз ми всі ці задуми бачимо. Особливо нас це не напружує, але окремі факти, особливо на Гродненському напрямку, змушують замислитися. Тому нам обов'язково треба вжити заходів і не соромитися виводити наші збройні сили і техніку на напрямки їх пересування. Тобто треба контролювати ці питання. Особливо у Гродні, у гродненському напрямку. Тому що вже дуже велике бажання там дестабілізувати ситуацію – ще більше, ніж у Мінську", – стверджує Лукашенко.
Лукашенко, виступаючи перед прихильниками в Мінську 16 серпня, звинуватив НАТО в розміщенні військ біля кордонів країни. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 18 серпня спростував цю інформацію.
Із 4-го до 8 серпня в Білорусі проводили дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На посаду президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі проводили без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі й водомети.
Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми й поранення. Відомо щонайменше про чотирьох загиблих. За інформацією міністерства внутрішніх справ Білорусі, станом на 18 серпня у слідчих ізоляторах Білорусі залишалося 44 затримані на акціях протесту.
16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. людей.
Тихановська, яка після виборів поїхала в Литву, сказала, що готова стати національною лідеркою і невдовзі провести нові президентські вибори.
Лукашенко не згоден на умови опозиції, він заявив, що, доки його не вб'ють, інших виборів у країні не буде.