Майк Пенс. Що відомо про людину, яка в разі імпічменту Трампа буде президентом США до 2020 року
Нинішній віце-президент США Майк Пенс провів 12 років в Конгресі США і запропонував 90 законопроектів, жоден з яких так і не було ухвалено. За час кар'єри він перейшов з Демократичної партії до Республіканської, змінив релігію та став найближчим соратником 45-го президента США Дональда Трампа, незважаючи на численні розбіжності в поглядах і висловлюваннях. Видання "ГОРДОН" розповідає про людину, яка згідно з американським законодавством очолить США у разі відставки Трампа.
Початок союзу з Трампом
Дональд Трамп оголосив Майка Пенса своїм кандидатом на пост віце-президента США в липні 2016 року. Для цього він призначив спеціальну прес-конференцію, однак через теракт в Ніцці її довелося перенести на один день. Трамп, тим не менше, не став чекати прес-конференції і повідомив про обрання Пенса у своєму Twitter.
Як зазначала "Русская служба BBC", Пенс став майбутньому президенту у пригоді: в Республіканській партії до Трампа тоді ставилися неоднозначно, а Пенс у минулому очолював фракцію в Конгресі США, і його кандидатуру підтримали багато авторитетних республіканців.
До того ж сам Пенс, який дотримується консервативних поглядів, не агітував за Трампа. На праймеріз Республіканської партії він підтримував сенатора Теда Круза, який у підсумку посів друге місце, відставши від Трампа на 19% голосів.
З певними ідеями Трампа Пенс відверто не погоджувався. Наприклад, коли на початку передвиборної кампанії Трамп заявив про намір тимчасово заборонити в'їзд до США мусульманам, Пенс назвав ініціативу "агресивною й неконституційною".
У 2017 році, через тиждень після своєї інавгурації, Трамп підписав указ, який забороняє в'їзд до США громадянам Ірану, Іраку, Ємену, Лівії, Сирії, Сомалі та Судану.
Були й інші теми, щодо яких Трамп і Пенс висловлювалися не однаково. Наприклад, під час передвиборної гонки, коли світові ЗМІ називали Трампа проросійським кандидатом, Пенс назвав президента РФ Володимира Путіна "маленьким і задиристим лідером", а також називав дії Москви "російською агресією".
Християнин, консерватор і республіканець
У своїх публічних виступах Пенс називав себе "християнином, консерватором і республіканцем саме в такому порядку". З цієї причини він категорично не підтримує аборти (під час його губернаторства в Індіані ставлення до абортів було одним з найжорсткіших серед усіх штатів) і одностатеві шлюби.
Схожі погляди Пенса призвели до гучного скандалу в 2015 році. Коли він був губернатором Індіани, він підписав "Акт про відновлення релігійної свободи". Цей документ передбачав, що, захищаючись у суді, людина може використовувати як виправдання "образу своїх релігійних почуттів" або ризик такої образи.
Скандал почався після того, як керівництво піцерії Memories Pizza в Уокертоні відмовилося приймати у себе гей-весілля, пославшись на цей акт і образу своїх релігійних почуттів. Під впливом погроз і протестів піцерія тимчасово закрилася, хоча її прихильники зібрали понад $800 тис. на підтримку закладу.
Потім проти акту виступили керівники великих американських компаній, університетів і спортивних асоціацій. У підсумку через тиждень до документа внесли зміни, що захищають інтереси ЛГБТ-спільноти.
Від демократів до республіканців
Втім, на початку свого шляху як політика Пенс дотримувався інших поглядів. Він виховувався в сім'ї вихідців з Ірландії, був католиком, підтримував демократів і вважав демократа Джона Кеннеді взірцем для наслідування.
Отримавши юридичну освіту, в 1988 році Пенс вперше брав участь у виборах до Конгресу саме від Демократичної партії. На виборах він зазнав поразки, через два роки ситуація повторилася, після чого він пішов на радіо – вів власне шоу, присвячене політиці.
Повернутися до великої політики Пенсу вдалося у 2000 році. До того моменту він поміняв католицизм на протестантство, а Демократичну партію – на Республіканську, і пробився до Конгресу.
За 12 років роботи в парламенті Пенс запропонував 90 законопроектів і резолюцій, однак Конгрес не прийняв жодного з них. Майже 10 років він працював у комітеті Конгресу з міжнародної політики – цей факт з його біографії в США називали хорошою перевагою. "Досвід Пенса в цій сфері невеликий... Проте навіть цей обмежений досвід видається неймовірно багатим на тлі його боса", – писала у своїй статті американський юрист Джейн Чонг.
Президентські амбіції
Після перемоги на виборах президента США Пенс став начальником перехідної адміністрації, яка займалася кадровими питаннями та передачею влади від Барака Обами до Дональда Трампа. 20 січня Пенс склав присягу віце-президента США – за кілька хвилин до того, як Трамп почав проголошувати інавгураційну промову.
Згідно з американськими законами, віце-президент є головою Сенату, однак він голосує лише в тому разі, якщо голоси сенаторів розділилися порівну. Крім того, він повинен замінити президента США у разі імпічменту, відставки або неспроможності останнього керувати країною. В американській історії таке вже траплялося: дев'ять віце-президентів ставали лідерами держави через смерть або відставку президента.
Також були чотири випадки, коли чинні віце-президенти висувалися на наступні президентські вибори й перемагали в них: Джон Адамс (1797), Томас Джефферсон (1801), Мартін ван Бюрен (1837) і Джордж Буш – старший (1989).
Враховуючи авторитет Пенса та його погляди, спокійніші та стриманіші порівняно з поглядами Трампа, американські ЗМІ ще під час передвиборних перегонів почали приписувати Пенсу президентські амбіції. Після того, як в США почалися протести проти політики Трампа й мітингувальники стали вимагати його імпічменту, шанси стати наступником Дональда у Пенса лише зросли. У разі відставки Трампа дострокових виборів не буде: віце-президент обійме цю посаду аж до 2020 року.
"Немає жодних сумнівів в тому, що Майк Пенс буде одним з найвпливовіших віце-президентів в історії", – впевнений Девід Джерген, колишній радник чотирьох президентів США.