Малоймовірно, що санкції через отруєння Навального стосуватимуться російських бізнесменів – Bloomberg

Навальний повернувся в Росію 17 січня
Фото: EPA
Між країнами Євросоюзу є розбіжності стосовно того, кого додавати до списку санкцій через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, пише агентство Bloomberg.

22 лютого представники Євросоюзу готові досягти принципової домовленості щодо введення санкцій через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального. Про це 18 лютого повідомило агентство Bloomberg із посиланням на двох дипломатів.

Малоймовірно, що санкції стосуватимуться російських бізнесменів, тому що деякі держави – члени ЄС "побоюються спалювати всі мости з Москвою", пише агентство. Обмеження, найімовірніше, стосуватимуться російських чиновників і організацій, підозрюваних у безпосередній причетності до отруєння.

За даними Bloomberg, між країнами є розбіжності щодо того, кого додавати до списку санкцій.

Як пише агентство Reuters, санкції можуть запровадити до саміту ЄС, запланованого на 25–26 березня. Під час обговорення представники країн ЄС закликали до заборони на поїздки та заморожування активів, але водночас не обговорювали припинення будівництва газопроводу "Північний потік – 2".

Виконавчий директор Фонду боротьби з корупцією Навального Володимир Ашурков 19 січня опублікував список громадян РФ, проти яких міжнародній спільноті, на думку Навального, варто було б ввести санкції. Серед них – бізнесмени Роман Абрамович та Алішер Усманов, пропагандист Володимир Соловйов, міністр охорони здоров'я РФ Михайло Мурашко, президент банку ВТБ Андрій Костін, заступник президента банку ВТБ Денис Бортников, син директора ФСБ Олександра Бортникова й інші.

17 січня 2021 року Навальний повернувся в Росію з Німеччини, де лікувався після отруєння бойовою речовиною класу "Новачок". Політик був у комі 18 днів. Опозиціонер вважає замах на себе терористичним актом, організованим ФСБ за наказом президента РФ Володимира Путіна. Одразу після повернення політика затримали у справі "Ів Роше" і заарештували на 30 діб (у межах справи він дістав умовний строк і мав реєструватися у слідчих, але не робив цього через лікування в Німеччині).

Симоновський суд Москви 2 лютого на виїзному засіданні в Мосміськсуді замінив Навальному умовний строк на реальний у справі "Ів Роше". З урахуванням часу, проведеного під домашнім арештом, політик пробуде в колонії загального режиму два роки і вісім місяців.

Після арешту Навального в Росії почалися масові акції протесту. За оцінкою команди опозиціонера, в акціях 23 січня по всій країні брало участь 250–300 тис. людей, 31 січня – 200300 тис. 2 лютого, у день суду над Навальним, у РФ відбулися нові мітинги, але вони були не такими багатолюдними. 4 лютого у штабі Навального повідомили, що до весни не мають наміру організовувати акції протесту. Однак за кілька днів передумали й анонсували нову акцію, яка відбулася 14 лютого.

17 лютого стало відомо, що Європейський суд із прав людини висунув вимогу до Росії негайно звільнити Навального.

Як пояснила "РИА Новости" адвокатка Навального Ольга Михайлова, ЄСПЛ застосував правило 39 регламенту про вживання забезпечувальних заходів. Вони є обов'язковими для виконання, їх використовують, якщо суд вважає, що заявнику загрожує небезпека.

У Кремлі заявили, що вважають "неправомірним рішенням" вимогу ЄСПЛ звільнити Навального.