Єрмак та ексгенсек НАТО Расмуссен очолили групу з підготовки гарантій безпеки для України

Єрмак перерахував завдання документа про безпеку України
Фото: president.gov.ua
Створену міжнародну групу з підготовки варіантів гарантій безпеки для України очолять глава Офісу президента України Андрій Єрмак та колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен. Про це Єрмак повідомив 24 травня на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, інформує сайт ОП.

"Сьогодні я радий повідомити, що разом із колишнім генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном ми створюємо міжнародну консультативну робочу групу. Її мета – розробляти певні рекомендації щодо надійних та ефективних гарантій безпеки для України", – сказав Єрмак.

Глава ОП зазначив, що до роботи групи будуть долучені "провідні діячі у сфері безпеки, політики та дипломатії, а також науковці".

Він також висловив переконання, що в роботі групи візьмуть участь, зокрема, друзі України.

"Наша мета – уникнути повторення помилок минулого, готуючи майбутнє для суверенної та вільної України", – заявив Єрмак.

У Telegram він перерахував завдання, які планують прописати в документі:

  • враховуючи досвід Будапештського меморандуму, Україна виходить з того, що угода з державами-гарантами має бути юридично зобов'язувальним документом, ратифікованим згідно із законодавством держав-гарантів;
  • жодні зобов'язання від третіх сторін не здатні замінити власний потужний оборонний потенціал України, тому перший блок гарантій безпеки стосується розширення можливостей України чинити опір агресору;
  • для забезпечення обороноздатності України держави-гаранти мають забезпечити Збройні сили України сучасним конвенційним озброєнням та бойовою технікою без будь-яких обмежень та політично зумовлених перешкод, крім того, партнери можуть узяти на себе зобов'язання у сферах обміну розвідувальною інформацією, інформаційної, кібернетичної та морської безпеки;
  • швидке відновлення оборонного потенціалу України є одним із важливих чинників запобігання повторенню агресії, Україні буде потрібна щорічна фінансова допомога – як для відбудови, так і для розвитку її оборонного сектору, з огляду на економічні втрати, яких вона зазнає через війну;
  • санкційна політика є ефективним інструментом для припинення російської агресії та стримування її в майбутньому, нині впроваджені пакети санкцій мають діяти щонайменше до повного виведення російських військ з України;
  • має бути передбачено механізми впровадження превентивних санкцій у разі реальної загрози агресії, водночас необхідні гарантії негайного та термінового впровадження узгодженого та синхронного міжнародного режиму санкцій у разі, якщо агресія таки відбудеться;
  • політико-дипломатична підтримки України – глибоке залучення України в багатосторонні формати, які покращують її інтеграцію з міжнародною спільнотою, є суттєвим безпековим чинником (насамперед це стосується якнайшвидшого вступу України до Євросоюзу).

"Попереду багато роботи, але ми маємо завдання забезпечити в майбутньому безпеку України, щоб майбутні покоління не відчули, що таке війна", – заявив Єрмак.

Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)

Контекст:

Після чергового раунду переговорів із Росією 29 березня в Туреччині, коли Україна офіційно запропонувала підписати договір про міжнародні гарантії безпеки, президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна, як і раніше, готова вступити в НАТО, але оскільки Альянс цього не пропонує, влада країни буде "будувати ті гарантії безпеки, які можуть захистити нас".

Про готовність надати гарантії безпеки після цього заявляли США, Італія, Німеччина, Великобританія, Туреччина. Водночас представники країн говорили, що гарантії будуть "не як у НАТО" – про готовність скеровувати свої війська в разі нападу на Україну не йдеться.

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що якщо низка держав надасть Україні "чіткі гарантії" щодо її безпеки, вносити зміни до Конституції України стосовно НАТО не будуть.

На безблоковому статусі України наполягає Росія.