"Ми не прохачі, не жертви, не бідні родичі". Кулеба розповів про пріоритети України в зовнішній політиці

Кулеба: Битва за Крим – це битва за Україну
Фото: EPA
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 10 вересня під час виступу у Верховній Раді заявив, що Кримська платформа почала працювати на трьох рівнях – урядовому, парламентському та експертному, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Кримська платформа та візит глави Української держави у США – це два сигнали світові про те, що Україна знову у грі. Ми не прохачі, не жертви, не бідні родичі. Україна – не жертва, Україна – це рятівник", – підкреслив міністр.

За його словами, Україна підвищує авторитет на світовій арені участю в "Люблінському трикутнику", асоційованому тріо із Грузією та Молдовою.

"Стратегія зовнішньої політики України зводить практично до нуля ризик зміни курсу держави через зміну політичних еліт або політичну турбулентність", – заявив Кулеба.

Він зазначив, що проведенням саміту Кримської платформи Україна вперше винесла питання окупованого півострова на міжнародний рівень.

"Уперше у нас є реальний механізм, який веде до деокупації півострова. Учасники ухвалили декларацію, у якій зафіксували готовність разом з Україною займатися деокупацією. Декларація Кримської платформи залишається відкритою", – зазначив глава МЗС.

Він підкреслив, що Кримська платформа стане драйвером багатьох важливих рішень в Україні та за кордоном, які наблизять деокупацію.

"Я хочу чітко відзначити: битва за Крим – це битва за Україну. Хто б що не казав. Якими б іронічними не були посмішки скептиків, але, якщо ми відмовимося від активної деокупації Криму, суверенної України не буде. Ми не складемо історичний іспит на зрілість, на здатність безапеляційно захищати національні інтереси", – сказав міністр.

Контекст:

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.

Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини і захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентської співпраці, у форматі експертної мережі.

Офіційно діяльність Кримської платформи розпочали на інавгураційному саміті 23 серпня 2021 року. У ньому взяло участь 46 делегацій.

На саміті ухвалили декларацію Кримської платформи, яка засуджує політику Росії щодо окупованого Криму. Вона відкрита до підписання іншими країнами, зазначав президент України Володимир Зеленський.

У МЗС РФ назвали Кримську платформу "безперспективною русофобською акцією" і заявили, що участь інших країн в ініціативі "неминуче позначиться на наших відносинах".

Українська влада зазначала, що Росія перешкоджала проведенню саміту Кримської платформи. За даними РНБО України, через тиск Росії одна із країн, яка раніше підтвердила участь у саміті, відмовилася від нього.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба говорив, що в Києві "реакцією російської сторони задоволені".

Коментуючи протидію РФ Кримській платформі, Зеленський заявив, що тиск був на рівні лідерів країн.