Втрати російських окупантів
1 204 510

ОСОБОВИЙ СКЛАД

11 469

ТАНКИ

434

ЛІТАКИ

347

ГЕЛІКОПТЕРИ

"Ми не прохачі, не жертви, не бідні родичі". Кулеба розповів про пріоритети України в зовнішній політиці

"Ми не прохачі, не жертви, не бідні родичі". Кулеба розповів про пріоритети України в зовнішній політиці Кулеба: Битва за Крим – це битва за Україну
Фото: EPA
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 10 вересня під час виступу у Верховній Раді заявив, що Кримська платформа почала працювати на трьох рівнях – урядовому, парламентському та експертному, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Кримська платформа та візит глави Української держави у США – це два сигнали світові про те, що Україна знову у грі. Ми не прохачі, не жертви, не бідні родичі. Україна – не жертва, Україна – це рятівник", – підкреслив міністр.

За його словами, Україна підвищує авторитет на світовій арені участю в "Люблінському трикутнику", асоційованому тріо із Грузією та Молдовою.

"Стратегія зовнішньої політики України зводить практично до нуля ризик зміни курсу держави через зміну політичних еліт або політичну турбулентність", – заявив Кулеба.

Він зазначив, що проведенням саміту Кримської платформи Україна вперше винесла питання окупованого півострова на міжнародний рівень.

"Уперше у нас є реальний механізм, який веде до деокупації півострова. Учасники ухвалили декларацію, у якій зафіксували готовність разом з Україною займатися деокупацією. Декларація Кримської платформи залишається відкритою", – зазначив глава МЗС.

Він підкреслив, що Кримська платформа стане драйвером багатьох важливих рішень в Україні та за кордоном, які наблизять деокупацію.

"Я хочу чітко відзначити: битва за Крим – це битва за Україну. Хто б що не казав. Якими б іронічними не були посмішки скептиків, але, якщо ми відмовимося від активної деокупації Криму, суверенної України не буде. Ми не складемо історичний іспит на зрілість, на здатність безапеляційно захищати національні інтереси", – сказав міністр.

Контекст

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.

Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини і захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентської співпраці, у форматі експертної мережі.

Офіційно діяльність Кримської платформи розпочали на інавгураційному саміті 23 серпня 2021 року. У ньому взяло участь 46 делегацій.

На саміті ухвалили декларацію Кримської платформи, яка засуджує політику Росії щодо окупованого Криму. Вона відкрита до підписання іншими країнами, зазначав президент України Володимир Зеленський.

У МЗС РФ назвали Кримську платформу "безперспективною русофобською акцією" і заявили, що участь інших країн в ініціативі "неминуче позначиться на наших відносинах".

Українська влада зазначала, що Росія перешкоджала проведенню саміту Кримської платформи. За даними РНБО України, через тиск Росії одна із країн, яка раніше підтвердила участь у саміті, відмовилася від нього.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба говорив, що в Києві "реакцією російської сторони задоволені".

Коментуючи протидію РФ Кримській платформі, Зеленський заявив, що тиск був на рівні лідерів країн.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати
Легка версія для блекаутів