На ЧАЕС живе грибок, який "живиться" випромінюванням. Він може допомогти в космічних подорожах
На території Чорнобильської АЕС живе незвичайний чорний грибок, здатний не лише виживати під впливом смертельної радіації, а й, імовірно, "живитися" нею. Про це 1 грудня пише Science Alert.
Після катастрофи 1986 року навколо станції створили 30-кілометрову зону відчуження, проте вчені продовжили дослідження впливу радіації на довкілля. 1997 року українська мікологиня Неллі Жданова виявила чорну плісняву на стінах і стелях зруйнованого реактора. Виявилося, що грибок не уникає радіації, а навпаки, тягнеться до неї.
Основну роль у цьому процесі грає меланін – пігмент, який містять клітинні стінки грибів. Дослідження продемонструвало, що під час впливу радіоактивного цезію такі гриби ростуть приблизно на 10% швидше. Учені назвали цей процес радіосинтезом – перетворенням іонізувального випромінювання на енергію, придатну для росту.
Пізніше зразки того самого виду грибка Cladosporium sphaerospermum передали на Міжнародну космічну станцію. У разі сильної космічної радіації вони росли в 1,21 раза швидше, ніж контрольні зразки на Землі, і навіть частково екранували випромінювання.
Це відкриття може мати практичне значення для майбутніх космічних місій, зазначає видання. Замість важких металевих екранів від радіації вчені розглядають можливість використання "живих" стін із грибів для захисту астронавтів на Місяці й Марсі. Такі конструкції могли б рости просто на місці й самовідновлюватися.
Контекст:
Аварія на Чорнобильській атомній електростанції у квітні 1986-го стала однією з найбільших промислових ядерних катастроф в історії. За міжнародною шкалою ядерних подій, ухваленою 1988 року, аварія на ЧАЕС – одна з двох, яку оцінили за максимальним, сьомим рівнем небезпеки. Зіставна з нею за масштабами катастрофа на японській АЕС "Фукусіма-1" 2011 року.