На тлі енергетичної кризи в ЄС Макрон заявив, що Німеччина "ізолює себе". ЗМІ повідомили, що між двома країнами стався розкол
Politico назвало те, що відбувається, "франко-німецьким розколом" і описало відносини двох країн як "натягнуті", а RFI використало французьку ідіому "encore de l'eau dans le gaz" – буквальний переклад "у газі була вода", це означає, що між кимось назрівають проблеми.
Основні розбіжності між країнами стосувалися введення обмеження ціни на газ. Більшість країн ЄС підтримали ідею, Німеччина виступила проти. Вона вважає, що стеля цін на газ призведе до порушення постачання, оскільки імпортери відмовляться продавати його в Європу, зазначила "Немецкая волна".
Президент Франції Еммануель Макрон розкритикував позицію Німеччини і закликав зробити все, щоб зберегти єдиний європейський курс.
"Я думаю, що це погано і для Німеччини, і для Європи, що [Німеччина] ізолює себе. Необхідно зробити все, щоб зберегти європейську єдність і щоб Німеччина була її частиною", – сказав 20 жовтня на полях саміту ЄС у Брюсселі (Бельгія) Макрон.
Він додав, що сподівається досягти згоди з Німеччиною.
"Не думаю, що є проблема, – сказав Макрон, маючи на увазі франко-німецькі відносини. – Протягом п'яти років я працював над тим, щоб рухатися вперед".
Як повідомило Euractiv, яке ознайомилося з письмовими пропозиціями Німеччини іншим країнам ЄС, Берлін наполягає на збільшенні видобутку газу й закликає ЄС "працювати разом із країнами, які мають потенціал для розроблення нових газових родовищ, у межах зобов'язань за Паризькою угодою щодо клімату".
Позицію Німеччини підтримали деякі інші країни, зокрема Нідерланди й Данія.
Перед самітом ЄС, відповідаючи на запитання про солідарність між членами блоку, Шольц сказав журналістам, що Німеччина "найбільше підтримує Європу". "Ми зазвичай оплачуємо 26% бюджету ЄС", – додав він.
На тлі розбіжностей Німеччина і Франція відклали проведення щорічної зустрічі кабінетів міністрів двох країн, яка мала відбутися 26 жовтня у Парижі. Як зазначило Politico, формально причиною назвали проблеми з розкладом, але чиновники на умовах анонімності підтвердили, що засідання перенесли через суперечності у питаннях енергетики й оборони.
На полях саміту ЄС 20 жовтня Макрон і Шольц провели двосторонню зустріч. За даними Le Point, вона відбулася за 30 хвилин до саміту, розмова була тет-а-тет. За підсумками засідання Єлисейський палац заявив, що на зустрічі два лідери обговорили енергетичну ситуацію і "збереження європейської єдності".
"Ця зустріч є частиною постійного прагнення двох лідерів підтримувати тісну координацію між Францією і Німеччиною на європейській арені, а також у двосторонніх і зовнішньополітичних питаннях. Вони підтвердили свої спільні цілі щодо низки стратегічних аспектів двосторонніх відносин і висловили впевненість у тому, що нинішні обговорення приведуть до глибокого зміцнення партнерства", – повідомили у канцелярії Макрона.
Макрон і Шольц домовилися провести ще одну зустріч – у Парижі наступного тижня.
Внаслідок дводенних обговорень на саміті лідери ЄС дійшли згоди щодо боротьби з енергетичною кризою. Берлін, як зазначило Politico, "зрештою поступився тиском" і підтримав короткочасний контроль над цінами на газ доти, доки не буде розроблена нова система ціноутворення. Детальної схеми поки що не затверджено. Журналісти Welt вважають, що обговорення може зайняти "ще багато тижнів".
Шольц після саміту сказав, що він став "добрим знаком солідарності". "[Озвучені] пропозиції мають сенс, але має бути ще багато конкретної роботи", – процитувала канцлера його пресслужба 21 жовтня.
Дискусію щодо енергетичних питань продовжать наступного тижня на рівні міністрів енергетики країн – членів ЄС. Водночас Шольц не відкинув, що в листопаді може знадобитися ще один екстрений саміт лідерів ЄС, що, як вважають журналісти Politico, "фактично дає Німеччині й іншим країнам право вето на остаточну пропозицію".
Водночас Шольц відкинув припущення, що Німеччина "ізолює себе", і назвав співпрацю з Макроном "інтенсивною" та "успішною".
Макрон, покидаючи саміт, зазначив, що подвійної мети – "зберегти європейську єдність" і "зменшити ціни на газ" – досягнуто. Як написало Politico, президент Франції визнав напруженість у відносинах із Німеччиною. Він сказав, що дві країни не завжди мають однакові позиції "і це нормально". "Коли в Європі багато що змінюється – енергетика, оборона, економіка, – працювати важко", – додав Макрон.
На саміті, окрім введення обмеження ціни на газ, лідери ЄС домовилися про добровільну спільну закупівлю газу й механізм солідарності у разі перебоїв із його постачаннями. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що домігся виключення з можливого обмеження цін. Як пояснило Euractiv, в Угорщині непокояться, що через цей захід Росія припинить постачання газу до країни (вона приблизно на 85% залежить від імпорту російського газу і на 65% – сирої нафти із Росії).
Контекст:
Після вторгнення РФ в Україну, яке розпочалося 24 лютого, країни Заходу ввели кілька пакетів санкцій проти Росії, а також почали масово відмовлятися від російських нафти та газу й шукати їм альтернативу.
У межах санкційних заходів з 5 грудня ЄС припинить купувати російську нафту, яку імпортують морським шляхом, а з 5 лютого 2023 року – усі нафтопродукти. Окрім того, ЄС погодився ввести стелю цін на російську нафту, яку експортують сухопутними шляхами або трубопроводами, і обговорює такий самий захід щодо газу.
На тлі скорочення постачання російського газу Рада Європейського союзу 5 серпня затвердила постанову про зниження споживання газу в країнах ЄС на 15%. 19 жовтня глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що за вісім місяців Євросоюз на дві третини замістив російський газ.
За оцінкою президента Єльського інституту керівників вищої ланки Джеффрі Зонненфельда, зараз ЄС отримує лише 9% газу з Росії (до вторгнення – 46%). Як пояснив професор у своїй колонці для Financial Times, Європа змогла компенсувати постачання газу з Росії завдяки експорту трубопровідного газу з Норвегії та Алжиру, а також скрапленого природного газу зі США та інших країн. Частка європейського ринку в загальному обсязі експорту російської нафти впала до 35%, порівняно із 50% на початку року, повідомило 13 жовтня агентство Reuters з посиланням на дані Міжнародного енергетичного агентства.