Найманців ПВК "Вагнер" скерують як інструкторів "проти Америки" в Африку – житель Молькіно

Журналіст російського видання Znak Ігор Пушкарьов відвідав базу приватної військової компанії (ПВК) "Вагнер" біля хутора Молькіно у Краснодарському краї і поспілкувався з місцевим жителем, який регулярно перетинається з вагнерівцями.

Співрозмовник журналіста розповів, що днями чергову партію найманців повинні відправити з військового аеродрому в Ростові.

"Хто цього разу прийшов, піде половина – у Сирію, половина в... Африку піде... В Африці вони не воюватимуть. Навіть зброї не буде... Інструкторами будуть, навчатимуть... Це проти Америки знову все робиться, їхні інтереси підрубуємо. Ті – проти нас, ми – проти них. Знову все наново", – заявив він.

Співрозмовник журналіста розповів, що раніше найманцям платили краще. За його даними, до цього за загибель вагнерівця ПВК виплачувала його рідним 5 млн руб. (більше ніж $88 тис.), а зараз – тільки 3 млн руб. (приблизно $53 тис.). А зарплати за участь у бойових діях із 400 тис. руб. (орієнтовно $7 тис.) на місяць зменшили приблизно вдвічі.

"Поки там 150 осіб команда не збирається, їх нікуди не скеровують. 150 осіб – це найменша партія. Цього разу новобранців дох...я набрали. Старих вони майже всіх поклали там у лютому. Чотири дні тому п'ять автобусів пішло – перша партія. Зараз ще чотири автобуси скерують. П'ять–шість автобусів скеровують, назад повертаються два–три автобуси... Два–три автобуси повернуться, а потім поранені, яких із госпіталів виписують, групами починають по п'ять–шість осіб, до 10 осіб, з'являтися по гроші. Такі справи", – пояснив він.

У редакції Znak припустили, що мова йде про війну в Південному Судані.

Проте дослідницька група Conflict Intelligence Team (CIT) уважає, що мова йде про державу Судан, від якої Південний Судан відокремився у 2011 році.

"У листопаді 2017 року під час візиту до Росії президент Судану Омар Башир попросив у Володимира Путіна захисту від "агресивної дії США". Башира, який очолює Судан із 1989 року, Міжнародний кримінальний суд обвинувачує у воєнних злочинах, зокрема, у геноциді під час війни в регіоні Дарфур. Цей статус Башира може пояснювати відправлення в Судан бійців ПВК, формально не афілійованих із російською владою, а не радників серед чинних російських військовослужбовців", – зазначили в CIT.

Міжнародний кримінальний суд ще у 2009 році видав ордер на арешт Башира за обвинуваченням у спланованому знищенні християнських етнічних груп у західній провінції Дарфур.

Глава Судану є першим в історії чинним лідером держави, щодо якого Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт. Башира обвинуватили в убивстві, винищенні мирного населення, насильницькому переселенні, застосуванні тортур і масових зґвалтуваннях.

Оскільки Судан не ратифікував Римського статуту, місцеві правоохоронці відмовилися виконувати рішення Міжнародного кримінального суду. Ліга арабських держав і Африканський союз засудили видавання ордера на арешт політика. Із моменту рішення він здійснив низку офіційних візитів, зокрема в Єгипет, Катар, Чад, Джибуті, Лівію і Китай. У деяких із цих країн Римський статут ратифіковано, однак вони відмовилися заарештувати диктатора. Наприклад, у травні 2016 року глава Судану відвідав інавгурацію президента Уганди Йовері Мусевені. Уганда є членом Міжнародного кримінального суду, проте аль-Башира не було заарештовано. На знак протесту делегації США, Канади та країн ЄС покинули церемонію.

Башир обіймає посаду глави держави з 1989 року. У 2015 році його було переобрано на новий п'ятирічний термін.