"Найнегідніший момент, який довелося пережити". Після виступу Зеленського в Бундестазі розгорівся скандал

Коаліція не захотіла обговорювати ситуацію в Україні після виступу Зеленського
Фото: EPA
17 березня після віртуального виступу президента України Володимира Зеленського в німецькому парламенті сталася "бурхлива суперечка", повідомив канал Welt.

Під час виступу Зеленський дякував західним країнам за допомогу Україні в умовах російської агресії, але критикував Німеччину за тісні зв'язки з Росією та відмову вчасно ввести санкції. Він використав метафору про стіну, яка розділить різні країни у Європі, натякнувши на Берлінську стіну, яка колись розділяла Німеччину на східну та західну частини.

"Чому держави за океаном для нас виявляються ближчими, ніж ви? Тому що це – стіна. Стіна, яку хтось не помічає. Але об яку б'ємося ми. Поки що боремося за те, щоб зберегти свій народ", – сказав президент.

Присутні в Бундестазі (депутати, члени кабінету міністрів та представники федеральних земель) стоячи аплодували Зеленському, але після цього, як зазначив журнал Der Spiegel, "почався фарс, який, імовірно, може бути лише в німецькому парламенті". Віцепрезидентка Бундестагу Катрін Герінг-Екардт привітала кількох депутатів із днем народження, а потім перейшла до порядку денного – обговорення ситуації з коронавірусом.

Зеленському в Бундестазі аплодували стоячи. Фото: EPA

Це викликало обурення опозиційних фракцій. Дехто вважав недоречним обговорювати поточні проблеми одразу після "такого відвертого та емоційного" виступу Зеленського, повідомила "Немецкая волна". Голова фракції ХДС/ХСС Фрідріх Мерц запропонував провести дебати щодо війни в Україні.

"Після такої промови українського президента саме зараз правильний момент для того, щоб підбити проміжний підсумок, відповісти на запитання, чи правильно ми діємо, чи є рішення, які треба переглянути", сказав він.

Пропозицію ХДС/ХСС підтримали праві популісти з Альтернативи для Німеччини та посткомуністи з фракції Лівої партії, що буває вкрай рідко, зазначила радіостанція. Але три фракції коаліції відхилили цю пропозицію.

Ян Корте з Лівої партії назвав рішення коаліції "абсолютно безглуздим".

"Ви маєте бути обережним, щоб не стати таким зарозумілим за 100 днів, як інші за 16 років", сказав він на адресу канцлера Олафа Шольца, який також був на засіданні.

Член фракції ХДС/ХСС, колишній міністр з охорони довкілля Норберт Реттген написав у Twitter після засідання: "Сьогодні був найнегідніший момент у Бундестазі, який я колись переживав!"

Контекст:

Німеччина є одним із головних торгових партнерів України у Євросоюзі, зазначила "Немецкая волна". У 2021 році торговий баланс між країнами повністю відновився після спаду, спричиненого пандемією коронавірусу, і знову становив €7,7 млрд.

Від початку 2014 року, коли Росія окупувала частину території України, Німеччина виділила Україні приблизно 2 млрд. На початку лютого 2022 року Шольц повідомив, що ЄС виділить Україні ще 3,8 млрд, уточнивши, що Німеччина стала найбільшим донором цієї допомоги.

Українська влада критикувала Німеччину за відмову надати їй зброю та блокування її постачання через НАТО. Амбасадорка ФРН в Україні Анка Фельдгузен пояснювала це тим, що для Німеччини східна частина Європи – особлива частина світу. "Ми всі були виховані з ідеєю, що німецьких солдатів, німецької зброї тут ніколи не буде. Ця ідея ніби у ДНК німців", – сказала вона.

До початку вторгнення РФ в Україну Німеччина пообіцяла надати Україні 5 тис. захисних касок, цю допомогу неоднозначно сприйняли в Києві. "5 тис. касок це абсолютний жарт. Що Німеччина хоче надіслати далі на підтримку? Подушки?" сказав мер Києва Віталій Кличко, який під час спортивної кар'єри жив і тренувався в Німеччині.

За два дні після нападу Росії на Україну Німеччина вирішила передати Україні летальну зброю, зокрема протитанкову та ракети до зенітних комплексів Stinger. "Російське вторгнення знаменує собою поворотний момент. Наш обов'язок – підтримувати Україну в міру наших можливостей", – зазначив канцлер.