Міністерка оборони Німеччини анонсувала надання Україні військової допомоги

Війна в Україні

Німеччина надасть Україні 5 тис. військових захисних касок. Про це міністерка оборони країни Крістіне Ламбрехт заявила 26 січня, повідомила пресслужба бундесверу у Twitter.

На думку Ламбрехт, захисні каски – це "обладнання, яке потрібне". Надаючи таку допомогу, Німеччина "дає чіткий сигнал", що підтримує Україну, сказала глава оборонного відомства журналістам, пише німецька газета Süddeutsche Zeitung.

Також вона вітала поновлення перемовин у нормандському форматі щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, наголосивши, що Німеччина працює над мирним урегулюванням конфлікту між Україною та Росією. У переговорному процесі є "червоні лінії", сказала Ламбрехт. Дотримання міжнародного права і цілісність держав – серед них, уточнила вона.

Німеччина з початку війни надавала Україні фінансову допомогу (лише протягом перших п'яти років сума допомоги становила понад €1,4 млрд), допомагає лікувати поранених на Донбасі українських військовослужбовців. Проте весь цей час Берлін відмовлявся від надання зброї і, як відомо, 2021 року блокував постачання зброї Україні через НАТО, незважаючи на попередження США про можливе нове вторгнення Росії.

Після зміни уряду позиція Німеччини щодо постачання Україні оборонної зброї не змінилася, заявила на початку 2022 року глава МЗС країни Анналена Бербок. Окрім того, як написала 21 січня The Wall Street Journal, нині Німеччина блокує передання Естонією Україні зброї німецького походження.

Нинішня політика Німеччини щодо Росії не відповідає вимогам НАТО, ЄС і партнерів Німеччини та загалом "нашому часу", заявив 25 січня міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс.

Контекст

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною. Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомляв 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військовослужбовців.
США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня 2021 року на тлі нарощування російських військ поблизу кордонів України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" і відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
10-го, 12-го і 13 січня відбулися перемовини Росії із США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхнім підсумком у Росії заявили, що не отримали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація та наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, що США мають 18 різних сценаріїв на випадок вторгнення Росії в Україну. У Кремлі відповіли, що "теж різні сценарії розглядають".
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
Глава Міноборони України Олексій Резніков заявив 24 січня, що Росія не створила жодного ударного угруповання, що б свідчило про підготовку її вторгнення в Україну. На думку секретаря РНБО Данілова, повномасштабне вторгнення Росії в Україну на сьогодні неможливе.
Президент України Володимир Зеленський 24 січня за підсумками засідання РНБО заявив, що представники РНБО працюють для повної деескалації та мирного врегулювання ситуації на Донбасі, в Україні все під контролем і причин для паніки немає.