Пабрікс заявив, що нинішня політика Німеччини щодо Росії не відповідає вимогам НАТО, ЄС та партнерів Німеччини і загалом "нашому часу".
Він назвав "великою помилкою" позицію представників Соціал-демократичної партії Німеччини, котрі хочуть передати Україні військово-польовий госпіталь, а не озброєння.
Окрім того, на його думку, "німецьку блокаду естонських гаубиць Україні вважають ганебною позицією в усіх трьох країнах Балтії, а також у всіх країнах Північної Європи". Пабрікс підкреслив, що кожна країна має право захищати себе, а "якщо ви забороняєте будь-кому отримувати засоби захисту, ви не підтримуєте мир, а якраз навпаки".
З одного боку, сказав він, позиція Берліна – пацифістська післявоєнна філософія німецького суспільства, а з іншого – "дуже тісні ділові та економічні зв'язки між Німеччиною та Росією".
Така поведінка Німеччини, на думку латвійського міністра, "кидає тінь на всі досягнення, які є наріжним каменем Європейського союзу". Крім того, політик упевнений, що така позиція Німеччини "більше не має нічого спільного із ціннісною зовнішньою політикою".
Міністр оборони Латвії підсумував інтерв'ю заявою, що від Німеччини чекають, "нарешті, що вона візьме на себе провідну роль у Європі та вживе заходів, до того ж не сьогодні й не завтра, а ще вчора".
Контекст
Фінансова допомога Німеччини протягом перших п'яти років від початку війни 2014 року становила понад €1,4 млрд, проте країна не надавала Україні зброї.
17 січня 2022 року глава МЗС Німеччини Анналена Бербок заявила, що позиція Німеччини щодо постачання Україні оборонної зброї залишається незмінною.
Про те, що німецький представник у наглядовій раді Агентства НАТО з підтримки та постачання (NSPA) заблокував передання Україні вже оплачених нею через цю структуру НАТО протидронових гвинтівок, писало 11 грудня 2021 року ZN.UA. Посол України у ФРН Андрій Мельник говорив про неформальні сигнали від Німеччини, що "подібне озброєння потенційно може спровокувати подальшу воєнну ескалацію на лінії розмежування та призвести до більш масштабних зіткнень". Це головна лінія аргументації, якою офіційний Берлін пояснює відмову в наданні Україні зброї. Посол прогнозує, що щодо цього курс нового уряду не зміниться.
У коментарі Financial Times, опублікованому 12 грудня, міністр оборони України Олексій Резніков заявляв, що Німеччина блокувала постачання зброї Україні через НАТО, незважаючи на попередження США про ймовірне нове вторгнення Росії. За словами Резнікова, Берлін у листопаді наклав вето на закупівлю Україною протидронових рушниць та антиснайперських систем через NSPA. Згодом Німеччина пом'якшила позицію щодо першого пункту, вважаючи цю зброю нелетальною, тож Україні все ж таки вдалося оформити придбання протидронових рушниць.
13 грудня німецьке видання Bild написало, що постачання Україні озброєння в межах НАТО блокувала колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Україна вже заплатила за озброєння на початку 2021 року через Агентство НАТО з підтримки та постачання й чекала на доправлення. Але у травні представники Німеччини та Нідерландів у раді NSPA заблокували продаж американських гвинтівок. Співрозмовник Bild розповів, що Нідерланди підтримали ФРН "за вказівкою з Берліна", оскільки уряд Меркель не хотів створювати враження, що він єдиний серед країн – членів Альянсу виступає проти продажу.