У Відні відбулися перемовини РФ та ОБСЄ щодо безпеки. На порядку денному була Україна

Світ

У Відні 13 січня завершилося засідання постійної ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), на ньому продовжили дискусії між РФ і країнами Заходу щодо "гарантій безпеки".

Засідання постійної ради ОБСЄ – перше 2022 року, зазначила "Німецька хвиля".

На початку засідання глава МЗС Польщі, яка головує в ОБСЄ цьогоріч, Збігнєв Рау, заявив, що європейський регіон зараз ближче до війни, ніж будь-коли за останні 30 років, його цитує РАР.

За його словами, протягом кількох тижнів держави ОБСЄ мали справу "з можливістю серйозної військової ескалації у Східній Європі".

Рау вказав на "значне збільшення кількості військ у регіоні". Нещодавно, за його словами, країни Європи "почули вимогу "гарантій безпеки", пов'язану з важливою частиною простору ОБСЄ, та оновлений дискурс щодо сфер впливу".

Рау наголосив, що ці аспекти вимагають серйозної міжнародної оцінки і відповіді, заснованої на принципах міжнародного права.

Глава ОБСЄ зазначив, що проблема стосується не однієї чи двох країн, а кидає виклик стабільності та безпеці європейської системи.

Говорячи про Україну, Рау сказав, що зосередить увагу на мирному врегулюванні конфлікту в країні та навколо неї відповідно до Мінських угод і з повною повагою до суверенітету, територіальної цілісності країни в межах, визнаних міжнародною спільнотою.

Росія заявила в ОБСЄ про вимогу юридично зобов'язувальних "гарантій безпеки" від США і НАТО, які унеможливлюють "будь-яке розширення Альянсу і розміщення поблизу російських кордонів ударних систем озброєнь", пише ТАСС.

За словами постпреда РФ Олександра Лукашевича, "дестабілізація військово-політичної ситуації сягнула межі, після якої на континенті може виникнути криза з непередбачуваними для євробезпеки наслідками", що зі свого боку "неприйнятно посилює ризики для безпеки Росії".

Будь-які спроби "замотати" змістовний перемовний процес щодо "гарантій безпеки" в межах діалогу Росії зі США і НАТО або вихолостити його до ступеня безглуздого обміну позиціями "по колу" можуть призвести до неминучого погіршення ситуації з безпекою всіх без винятку держав", пригрозив Лукашевич.

Водночас він закликав ОБСЄ "відійти від небезпечної логіки, у межах якої Росію розглядають як противника".

Консультації в межах ОБСЄ стали третім етапом перемовин щодо врегулювання конфлікту з РФ цього тижня. Їм передували двостороння дискусія між США і Росією у Женеві 10 січня та перемовини між Росією і НАТО у Брюсселі 12 січня.

Посол США в ОБСЄ Майкл Карпентер в інтерв'ю телеканалу "Дождь" заявив, що основне завдання у відносинах Росії та Заходу зараз – це налагодження діалогу.

"Не думаю, що цього тижня можуть бути якісь конкретні результати", – зазначив Карпентер.

Спікер Держдепартаменту США Нед Прайс сказав на брифінгу 12 січня, що після засідання постійної ради ОБСЄ сторони проаналізують дискусії, які відбулися, і "визначать доречні подальші кроки".

Текстову версію виступу опубліковано на сайті американського зовнішньополітичного відомства.

"Саме Росії доведеться зробити вибір: деескалація та дипломатія, яка, звичайно, залишається нашим найкращим курсом, чи конфронтація і наслідки", – сказав Прайс.

Контекст

17 грудня 2021 року на тлі нарощування російських військ поблизу кордонів України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" і відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу перемовин [про просування НАТО на схід], а від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".
Увечері 10 січня у Женеві завершилися перемовини США і Росії щодо вимог Москви стосовно "гарантій безпеки". Американська делегація під час перемовин висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка очолювала делегацію США, після перемовин заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на перемовинах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.
У МЗС РФ заявили про категоричну відсутність прогресу на перемовинах зі США щодо членства України в НАТО.
12 січня у Брюсселі відбулася перша за два з половиною роки зустріч Ради Росія – НАТО.
Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн до НАТО і відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей і право кожної нації обирати для себе союзи.
Генсек наголосив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише ця країна і 30 країн – членів Альянсу. Столтенберг сказав, що Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Шерман за підсумками засідання зазначила, що Росія не дала зобов'язань щодо деескалації, однак і не заявила, що її не буде. За її словами, США і союзники по Альянсу чітко дали зрозуміти РФ, що "не зачинять двері політики відкритих дверей НАТО". Перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія чи конфронтація і наслідки, підкреслила заступниця держсекретаря США.