Пєсков назвав "питанням життя і смерті" для Росії поширення НАТО на Україну, Грузію та Молдову

Пєсков назвав "питанням життя і смерті" для Росії поширення НАТО на Україну, Грузію та Молдову Пєсков вважає, що РФ перебуває "під загрозою подальшої експансії" інфраструктури НАТО
Фото: ЕРА
Прессекретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков назвав "питанням життя і смерті" для Росії поширення НАТО на країни колишнього СРСР.

Про це він заявив в інтерв'ю каналу "Россия 24", яке вийде сьогодні ввечері, слова Пєскова цитує "Інтерфакс-Україна".

На думку Пєскова, Росію "протягом двох десятиліть останніх, навіть більше, напевно, методично обманювали", унаслідок чого країна дійшла ситуації, коли її "безпека опинилася під загрозою".

"Опинилася під загрозою продовження цього самого обману. Опинилася під загрозою подальшої експансії – і політичної, і військової – інфраструктури НАТО у бік наших кордонів. І в цьому плані, звісно, поширення НАТО на такі країни, як Україна, напевно, інші країни, які були на території Радянського Союзу", сказав Пєсков.

Він також згадав Грузію та Молдову в контексті поширення НАТО.

"Звісно, це вже питання, ну, фактично життя і смерті для нас", заявив речник глави Кремля.

23 грудня Путін сказав, що у 1990-х роках країни Заходу запевняли Москву, що не розширюватимуть НАТО на схід, але "надули" і "нахабно обдурили" Кремль. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відповів, що НАТО ніколи не давав обіцянок не розширюватися.

Контекст

Путін 7 грудня під час онлайн-переговорів із президентом США Джо Байденом на тлі повідомлень американських ЗМІ про стягування військ РФ до українського кордону заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України, і висунув вимогу надати "надійні, юридично зафіксовані гарантії", що НАТО не розширюватиметься на схід. У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні щодо питання ймовірного вступу України до НАТО.

10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Столтенберг у відповідь підкреслив, що право кожного народу обирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.

17 грудня МЗС РФ опублікувало проєкти договорів про "гарантії безпеки" між Росією, США та НАТО, які передали 15 грудня помічниці держсекретаря США Карен Донфрід.

У ст. 4 проєкту договору між РФ і США зазначено, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР. Також США мають пообіцяти, що не будуть створювати на території держав, які раніше входили до СРСР і не є членами НАТО, військові бази, використовувати їхню інфраструктуру для ведення будь-якої військової діяльності та розвивати з ними двосторонню військову співпрацю.

Проєкт договору між РФ та НАТО уточнює, що РФ та всі учасники НАТО станом на 27 травня 1997 року (тобто не враховують Угорщини, Польщі, Чехії, Болгарії, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини, Словенії, Естонії, Албанії, Хорватії, Чорногорії та Північної Македонії) не розміщують своїх збройних сил та озброєння на території всіх інших держав Європи на додачу до сил, розміщених на цій території станом на 27 травня 1997 року, окрім виняткових випадків.

У Білому домі 17 грудня заявили, що ознайомлені з російськими проєктами договорів, наголосивши, що США не вестимуть переговорів із РФ щодо "гарантій безпеки" без союзників у Європі.

Путін повідомив 21 грудня, що вимоги РФ щодо безпеки – не ультиматум, але Захід має дати на них відповідь. США не приймуть частини вимог Росії з безпеки, зокрема – стосовно НАТО, заявили у Білому домі 23 грудня.

На думку Столтенберга, діалог НАТО з РФ має відбуватися у консультації з європейськими партнерами, такими як Україна. У МЗС РФ заявили, що не мають наміру залучати до переговорів про "гарантії безпеки" Україну, проєкт яких передбачає відмову НАТО від приєднання країни до Альянсу.

У МЗС України у відповідь на вимоги РФ до НАТО закликали Росію як перші кроки для досягнення гарантій безпеки на європейському континенті "невідкладно і беззастережно повернутися до конструктивного порядку денного і вже зараз розпочати виконання Мінських угод і домовленостей лідерів нормандського формату" щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.

За словами держсекретаря США Ентоні Блінкена, контакти Вашингтона з Москвою щодо безпеки можуть розпочатися у січні 2022 року.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати