$38.62 €41.72
menu closed
menu open
weather +3 Київ

США не вестимуть перемовин із РФ щодо "гарантій безпеки" без союзників у Європі – Білий дім

США не вестимуть перемовин із РФ щодо "гарантій безпеки" без союзників у Європі – Білий дім США та РФ вдавалося домовитися протягом десятиліть, зазначила Псакі
Фото: The White House / Flickr
У Вашингтоні ознайомлені із проєктами договорів про "гарантії безпеки", запропоновані Москвою, та обговорюють їх із європейськими союзниками та партнерами.

Про це 17 грудня під час брифінгу на борту президентського літака Air Force дорогою до штату Північна Кароліна (США) заявила прессекретарка Білого дому Джен Псакі, пише Reuters.

Аудіоверсію брифінгу опубліковано в YouTube відомства.

"Ми бачили російські пропозиції, обговорюємо їх із нашими європейськими союзниками та партнерами, – сказала Псакі. – Без наших європейських союзників та партнерів не буде перемовин щодо європейської безпеки”.

За словами Псакі, немає причин думати, що США та Росія не зможуть домовитися з метою скорочення нестабільності, оскільки це вдавалося робити протягом десятиліть.

У п'ятницю МЗС РФ опублікувало проєкти договорів про "гарантії безпеки" між Росією та США і РФ та НАТО, які передали 15 грудня помічниці держсекретаря США Карен Донфрід.

Зокрема, у ст. 4 проєкту договору між РФ та США ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання виключити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР. Також США мають пообіцяти, що не створюватимуть на території держав, які раніше входили до СРСР і не є членами НАТО, військових баз, не використовуватимуть їхньої інфраструктури для ведення будь-якої військової діяльності та не розвиватимуть із ними двосторонньої військової співпраці.

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.

Навесні Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.

21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато більш руйнівною, ніж будь-яка раніше". Глава Міноборони Олексій Резніков повідомив у інтерв'ю Politico, опублікованому 13 грудня, що біля кордонів України зосереджено приблизно 100 тис. російських військових, які можуть атакувати одразу на кількох фронтах, використовуючи артилерію, танки та авіацію.

У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

Про "рішучі економічні та інші заходи" в разі вторгнення в Україну попередив президента РФ Володимира Путіна 7 грудня під час онлайн-перемовин президент США Джо Байден.

Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України, і вимагав "надійних, юридично зафіксованих гарантій", що НАТО не розширюватиметься на схід. У Білому домі зазначили, що Байден не поступився російській стороні щодо ймовірного вступу України до НАТО.

Після бесіди з Байденом Путін анонсував створення РФ та США спецструктур для обговорення питання членства України в НАТО. Байден заявив, що обговорить із РФ і союзниками по НАТО стурбованість Кремля розширенням Альянсу на схід.

10 грудня Росія вимагає від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у відповідь на це наголосив, що право кожного народу вибирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.