$40.11 €43.49
menu closed
menu open
weather +16 Київ

У Держдепі США низку пропозицій РФ щодо безпеки назвали "явно неприйнятними"

У Держдепі США низку пропозицій РФ щодо безпеки назвали "явно неприйнятними" Контакти Вашингтона з Москвою щодо безпеки можуть розпочатися на початку 2022 року, зазначив Блінкен
Фото: EPA
Деякі з пропозицій Росії у проєктах договорів про "гарантії безпеки" Сполучені Штати не можуть прийняти. Про це 21 грудня на брифінгу заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.

Текстову версію заходу опубліковано на сайті Держдепартаменту США.

"Є кілька явно неприйнятних пропозицій, які росіяни виклали на стіл", – сказав Блінкен.

Водночас можуть бути інші питання, доречніші для обговорення, додав держсекретар США.

За словами Блінкена, президент Джо Байден багато років говорив про основні принципи, від яких ніхто не відступить. Зокрема, "принцип, згідно з яким одна країна не має права змінювати кордони іншої країни; що одна країна не має права диктувати політику іншій або вказувати цій країні, з ким вона може асоціюватися; одна країна не має права здійснювати вплив".

"Це поняття треба викинути на звалище історії. І ці принципи непорушні. Вони дуже чіткі... Це не зміниться", – зазначив Блінкен.

За його словами, контакти Вашингтона з Москвою щодо безпеки можуть початися на початку 2022 року.

17 грудня МЗС РФ опублікувало проєкти договорів про "гарантії безпеки" між Росією, США та НАТО, які 15 грудня передали помічниці держсекретаря США Карен Донфрід.

Зокрема, у ст. 4 проєкту договору між РФ і США йдеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливиити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

Окрім того, проєкт договору між РФ і НАТО уточнює, що РФ та всі учасники НАТО станом на 27 травня 1997 року (тобто не враховано Угорщини, Польщі, Чехії, Болгарії, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини, Словенії, Естонії, Албанії, Хорватії, Чорногорії та Північної Македонії) не розміщують своїх збройних сил та озброєння на території всіх інших держав Європи на додачу до сил, розміщених на цій території станом на 27 травня 1997 року, окрім виняткових випадків.

У Білому домі 17 грудня заявили, що ознайомлені з російськими проєктами договорів, наголосивши, що США не будуть вести переговори з РФ щодо "гарантій безпеки" без союзників у Європі. Сполучені Штати планують відповісти на "гарантії безпеки", запропоновані РФ, цього тижня, писало Bloomberg із посиланням на високопосадовця адміністрації президента США.

На думку генсека Альянсу Єнса Столтенберга, діалог НАТО з РФ має відбуватися у консультації з європейськими партнерами, такими як Україна. У МЗС РФ заявили, що не мають наміру долучати до переговорів про "гарантії безпеки" Україну, проєкт яких передбачає відмову НАТО від залучення країни до Альянсу.

Президент РФ Володимир Путін повідомив 21 грудня, що вимоги РФ щодо безпеки – не ультиматум, але Захід має дати на них відповідь.

У МЗС України у відповідь на вимоги РФ до НАТО закликали Росію як перші кроки для досягнення гарантій безпеки на європейському континенті "невідкладно і беззастережно повернутися до конструктивного порядку денного й уже зараз розпочати виконання Мінських угод та домовленостей лідерів нормандського формату" щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.

Контекст

Путін 7 грудня під час онлайн-переговорів із Байденом на тлі повідомлень американських ЗМІ про стягування військ РФ до українських кордонів заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України, і висунув вимогу "надійних, юридично зафіксованих гарантій", що НАТО не розширюватиметься на схід. У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні щодо ймовірного вступу України до НАТО.

10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ у НАТО. Столтенберг у відповідь підкреслив, що право кожного народу вибирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Євросоюзі та НАТО. Закон набув чинності 21 лютого.

2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.

За словами глави МЗС України Дмитра Кулеби, Україна приєднається до НАТО, коли три столиці країн  учасниць НАТО змінять свою думку. Водночас він не назвав їх.