Розмовляючи із журналістами на умовах анонімності, він зазначив, що частина пропозицій від РФ була досить корисною, а деякі – неприйнятними.
Говорячи про відповідь Білого дому Кремлю, чиновник підкреслив, що США насамперед вимагатимуть від Москви різдвяного припинення вогню на Донбасі та обміну заручниками між Росією та Україною.
У п'ятницю МЗС РФ опублікувало проєкти договорів про "гарантії безпеки" між Росією та США і РФ та НАТО, які передали 15 грудня помічниці держсекретаря США Карен Донфрід.
Зокрема, у ст. 4 проєкту договору між РФ і США йшлося, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР. Також США мають пообіцяти, що не створюватимуть на території держав, які раніше входили до СРСР і не є членами НАТО, військових баз, не використовуватимуть їхньої інфраструктури для ведення будь-якої військової діяльності та не розвиватимуть із ними двосторонньої військової співпраці.
У Білому домі 17 грудня заявили, що ознайомлені з російськими проєктами договорів, наголосивши, що США не вестимуть переговорів із РФ щодо "гарантій безпеки" без союзників у Європі. На думку генсека Альянсу Єнса Столтенберга, діалог НАТО з РФ має відбуватися в консультації з європейськими партнерами, такими як Україна.
У МЗС України у відповідь на вимоги РФ до НАТО закликали Росію як перші кроки для досягнення гарантій безпеки на європейському континенті "невідкладно і беззастережно повернутися до конструктивного порядку денного і вже зараз розпочати виконання Мінських угод та домовленостей лідерів нормандського формату" щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Євросоюзі та НАТО. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України до НАТО. Водночас, відповідаючи на запитання, чи нададуть Україні план дій щодо членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.
За словами глави МЗС України Дмитра Кулеби, Україна приєднається до НАТО, коли три столиці країн – учасниць НАТО змінять свою думку. Водночас він не назвав їх.
Президент Росії Володимир Путін 7 грудня під час онлайн-переговорів із Байденом на тлі повідомлень американських ЗМІ про стягування військ РФ до українського кордону заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України і висунув вимогу щодо "надійних, юридично зафіксованих гарантій", що НАТО не розширюватиметься на схід. У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні щодо можливого вступу України в НАТО.
10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Столтенберг у відповідь підкреслив, що право кожного народу обирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруження на кордоні України.