Світ

Росія не обіцяла деескалації, але й не заявляла про те, що її не буде – заступниця держсекретаря США

12 січня 2022, 19.54 Этот материал также можно прочитать на русском

Шерман: Факт, що РФ відчуває загрозу від України, меншої демократії, що все ще розвивається, складно зрозуміти Фото: EPA

Із боку РФ на засіданні Ради Росія – НАТО не пролунало обіцянки про деескалацію ситуації поблизу кордону України, але водночас не було заяв, що її не буде.

Про це на пресконференції 12 січня за підсумками зустрічі у Брюсселі заявила заступниця держсекретаря США Венді Шерман.

Захід транслювали на YouTube-каналі Держдепартаменту США.

"Не пролунало зобов'язання про деескалацію. Але не було й заяв про те, що деескалації не буде", – сказала Шерман.

Вона зазначила, що США і РФ є двома найбільшими ядерними державами на Землі, тому їй важко зрозуміти заяви Росії, що вона відчуває загрозу з боку України.

"Вони – сильна країна. Факт, що вони відчувають загрозу від України, меншої демократії, яка все ще розвивається, складно зрозуміти, чесно кажучи. Навіщо їм потрібно 100 тис. військових на кордоні, які, вони кажуть, потрібні не для вторгнення, а для навчань, коли є повідомлення про бойові навчання цього ранку? Навіщо це? Для вторгнення, залякування, спроб підривної діяльності? Я не знаю. Але це не сприяє досягненню дипломатичного рішення”, – наголосила Шерман.

Зустріч Ради Росія – НАТО була першою за два з половиною роки. Вона тривала приблизно чотири години.

Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн до НАТО і відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей та право кожної нації обирати для себе союзи.

За його словами, союзники по НАТО готові зустрічатися з РФ, щоб "докладніше провести дискусії, розглянути конкретні пропозиції і шукати рішення". Окрім цього, як сказав Столтенберг, НАТО готовий обговорювати питання покращення комунікації з РФ, зокрема це стосується відкриття офісу Альянсу в Москві та російського – у Брюсселі.

Генсек наголосив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише ця країна та 30 країн –членів Альянсу.

Союзники по Альянсу також висловили серйозне занепокоєння нарощуванням Росією військ навколо України та на її території.

Столтенберг сказав, що Росія становить загрозу для України, а не навпаки. Він зазначив, що якщо Росія знову застосує силу проти України, НАТО змушений буде посилити присутність на своєму східному фланзі.

Шерман назвала неприйнятними деякі пропозиції РФ щодо "гарантій безпеки". За її словами, США і союзники по Альянсу дали чітко зрозуміти РФ, що "не зачинять двері політики відкритих дверей НАТО". Шерман заявила, що США не погодяться на заборону розширення НАТО, як і на "повернення до ситуації 1997 року".

Контекст

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
29 грудня у Держдепартаменті США повідомили, що у січні проведуть переговори з Москвою стосовно вимог щодо "гарантій безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО провели зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня запланували зустріч представників РФ та ОБСЄ.
Увечері 10 січня у Женеві завершилися переговори США та Росії стосовно вимог Москви щодо "гарантій безпеки". Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман, яка очолювала делегацію США, після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.
За підсумками зустрічі, державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що реального прогресу досягти у переговорах із РФ буде складно, якщо вона не змінить риторики і продовжить ескалацію свого військового нарощування.
У МЗС РФ заявили про категоричну відсутність прогресу на переговорах зі США щодо членства України в НАТО.