Переговори тривали приблизно чотири години, хоча планували, що зустріч завершиться приблизно за три години.
Спочатку брифінг генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга за підсумками засідання призначили на 14.30 за Києвом, згодом його перенесли.
Делегацію РФ очолювали заступник глави МЗС Олександр Грушко та заступник міністра оборони Олександр Фомін, від НАТО взяли участь Столтенберг, постійні представники 30 країн – членів Альянсу, високопоставлені військові представники, заступниця держсекретаря США Венді Шерман.
Сторони утрималися від вступних заяв й одразу почали переговори.
Засідання Ради Росія – НАТО стало другим етапом переговорів РФ та країн Заходу щодо пропозицій Москви про "гарантії безпеки".
Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив журналістам 12 січня, що Росія не веде переговорів зі США та НАТО щодо "гарантій безпеки" з позиції сили: "Тут немає і не може бути місця ультиматумам", повідомив ТАСС.
За словами спікера Кремля, продовження "політики відкритих дверей" НАТО та просування Альянсу на схід загрожує Росії. Пєсков додав, що "це саме те, щодо непродовження чого ми просимо юридично сформульовані зобов'язувальні гарантії".
Постійна представниця США в НАТО Джуліанна Сміт в інтерв'ю CNN заявила 11 січня, що Штати та європейські союзники готові вести діалог із РФ, проте не бачать можливості для великого компромісу щодо розширення НАТО.
За її словами, "ніхто не може змусити Альянс змінити політику щодо розширення". Вона додала, що "будь-яке рішення про розширення, як і раніше, залишатиметься між НАТО і відповідною країною".
Контекст
7 грудня 2021 року президент РФ Володимир Путін під час розмови з президентом США Джо Байденом заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена в отриманні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що виключають розширення НАТО у східному напрямку та розміщення у суміжних із Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР. Росія також вимагає, щоб війська та озброєння НАТО повернулися до меж кордонів 1997 року (відтоді до Альянсу вступила низка країн, включно з Польщею).
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня проводять зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.
Увечері 10 січня в Женеві завершилися переговори США та Росії щодо вимог Москви про "гарантії безпеки". Російську делегацію очолювали заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков та Фомін, делегацію США – Шерман. Переговори відбувалися в закритому форматі, вони тривали приблизно 7,5 години без урахування перерви на обід.
Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала чіткої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.
За підсумками зустрічі державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що реального прогресу досягти в переговорах із РФ буде складно, якщо вона не змінить риторики і продовжить ескалацію свого військового нарощування.
У МЗС РФ заявили про категоричну відсутність прогресу на переговорах зі США щодо членства України в НАТО.
+3 Київ
