"Загальна картина вже вимальовується. Російська Федерація ініціювала переговори про так звані гарантії безпеки, щоб максимально підвищити ставки, висуваючи заздалегідь неприйнятні вимоги... Росія не має права голосу з питання членства України в НАТО. Це "червона лінія", яку не перетне ані Україна, ані наші партнери. Колективний Захід не піде на надання Росії "юридичних гарантій" про нерозширення Альянсу на схід, оскільки це стало б його стратегічною поразкою", – сказав Кулеба.
За його словами, Захід надіслав сигнал РФ, що не укладатиме жодних домовленостей щодо України без участі Києва.
"Україна займає принципову позицію: скільки б разів не ходили по колу російські дипломати, лінія старту для обговорення гарантій безпеки на євроатлантичному просторі повинна починатися з деескалації Росією безпекової ситуації поблизу українського кордону і виходу Росії з Донбасу та Криму. Радий бачити, що наша наполеглива робота дає результат: серед партнерів зростає розуміння, що безпека євроатлантичного простору неможлива, доки Україна в небезпеці", – наголосив міністр.
10 січня в Женеві провели основний раунд перемовин між США і РФ щодо "гарантій безпеки", розмова тривала приблизно 7,5 години. Заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков після перемовин сказав, що США через стягування Росією військ до українсько-російського кордону висунули претензії та "певні погрози" Москві, а російська делегація запевнила, що РФ не планує нападати на Україну.
За словами Рябкова, який очолює російську делегацію, РФ потрібні "залізобетонні" гарантії того, що Україна і Грузія ніколи не стануть членами НАТО. Він додав, що у Москві хотіли б, щоб на саміті у Мадриді, який відбудеться 29–30 червня, Альянс це юридично закріпив.
Заступниця держсекретаря Сполучених Штатів Венді Шерман, яка очолює американську делегацію, на брифінгу після перемовин Росії та США заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню.
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України до НАТО.
10 грудня на тлі нарощування Росією чисельності військ біля кордону з Україною та на окупованих територіях міністерство закордонних справ РФ опублікувало заяву, в якій Росія вимагала від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО.
Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг відхилив цю вимогу. "Відносини НАТО з Україною вирішуватимуть 30 союзників по НАТО та Україна – і ніхто інший", – наголосив він.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
У Держдепартаменті США повідомили, що у січні проведуть перемовини з Москвою щодо цих вимог: 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ стосовно стратегічної стабільності, 12 січня Росія і НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.