+9 Київ
Чому з'явилася "пастка"
Принцип одностайності діє у ЄС 60 років, його запровадили після "Кризи порожніх стільців". 1965 року, коли всі рішення ще ухвалювали більшістю голосів, президент Франції Шарль де Голль через розбіжності щодо фінансування сільського господарства оголосив бойкот інституціям Європейської економічної спільноти, представники Франції кілька місяців не відвідували засідань ради ЄЕС.
1966 року країни – члени спільноти домовилися про запровадження принципу, який передбачає ухвалення важливих питань одностайно. Це був так званий Люксембурзький компроміс, завдяки якому вдалося врегулювати кризу, яку вважають однією з найбільших, які пережила спільнота.
Тоді у складі спільноти було шестеро членів: Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Франція, Західна Німеччина й Італія.
Відтоді союз збільшився в кілька разів і зараз до його складу входить 27 країн, кожна з яких, пояснює Euronews, може використати право вето, щоб заблокувати рішення Європейської ради й паралізувати роботу органа.
Крім того, одностайна підтримка потрібна під час ухвалення низки стратегічних питань (зокрема тих, що стосуються розширення, прав для громадян ЄС, політики безпеки) свідчить пояснення на сайті Євроради.
Якщо одна з країн утримується від голосування, це не заважає ухваленню рішення.
Суперечка про одностайність досягла піка
Використання права вето країнами ЄС стало частішим після вторгнення РФ в Україну, зазначає Euronews. Канал наводить думку експертів, які вважають, що столиці використовують цей принцип як інструмент тиску на Брюссель заради досягнення поступок у питаннях інтересів своїх країн.
Це стало поштовхом для нових обговорень інституційної реформи у ЄС, про потребу якої вже кілька років заявляють, наприклад, у Берліні.
У травні 2022-го тодішній міністр економіки й віцеканцлер ФРН Роберт Габек закликав відмовитися від принципу одностайності в ЄС на користь кваліфікованої більшості після дискусій щодо шостого пакету санкцій ЄС проти Росії, коли Угорщина блокувала ухвалення санкцій. Восени того самого року Європарламент звинуватив Угорщину у зловживанні принципом одностайності. Угорщина під керівництвом Віктора Орбана упродовж останніх років блокувала:
- надання допомоги Україні,
- ухвалення антиросійських санкцій,
- питання, які стосувалися переговорів про членство України в ЄС.
2026 року до змін у голосуванні вчергове закликала глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. У країн ЄС мати бути можливість "проштовхувати" політику блоку – з питань, до яких можуть входити санкції проти Росії й кошти для України – більшістю, а не давати змогу окремим країнам накладати вето, вважає вона. Посадовиця закликала уряди країн Євросоюзу, які мали б схвалити таку зміну, скористатися "імпульсом" від зміни влади в Угорщині.
Суперечка про цей принцип досягла такого піка, коли її не можна ігнорувати, підкреслює Euronews. Канал акцентував на цьому 30 березня у статті "Невже Євросоюз опинився у власній пастці?", яка є преамбулою для опитування щодо потреби реформування.
Які шанси на реформування?
Однозначної відповіді на це запитання немає. Цей принцип, як і будь-яку іншу практику, можна змінити, вважає професор із європейського права Крістоф Хіліон: "Залишилося дізнатися, чи є для цього політична воля". Таку думку він висловлював The New Union Post щодо подолання правила одностайності на проміжних етапах вступу в ЄС, коли Угорщина блокувала початок переговорів про вступ України в ЄС. Його висновок не стосувався повної відмови від цього принципу.
Для подолання політичного тупика й забезпечення ефективних рішень теж потрібна єдність – таке рішення мають ухвалити одностайно. Того самого 2022 року, коли про зміну правил говорили в Берліні й Брюсселі, 13 східноєвропейських і скандинавських держав – членів ЄС у спільному документі попередили про "непродумані й передчасні спроби розпочати процес зміни договору".
Politico пише, що ініціатива фон дер Ляєн може призвести до серйозних суперечок: адже навіть країни, які зазвичай підтримують ЄС, можуть бути проти "перспективи втратити контроль над зовнішньою політикою й зіткнутися з можливістю бути змушеними схвалити рішення, з якими вони не згодні".
Схожі до орбанівських підходи демонструють глава уряду Словаччини Роберт Фіцо, прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, експрезидент Болгарії Румен Радев, який претендує на перемогу на виборах, звернуло увагу Politico. Видання вважає, що в цьому списку "руйнівників" після Орбана в ЄС також може опинитися колишній прем'єр-міністр Словенії Янез Янша, чия партія посіла друге місце на парламентських виборах, і навіть прем'єрка Італії Джорджа Мелоні.
Як це стосується України?
Наслідок відмови від принципу одностайності очевидний – блокування допомоги Києву, впровадження санкцій проти РФ, вступу в ЄС більше не залежатиме від політичної волі чи інтересів однієї країни.
Однак, імовірно, це ще й одна з умов для вступу України в Євросоюз: у листопаді 2022-го радник тодішнього канцлера Німеччини Олафа Шольца Йорг Кукіс говорив, що Берлін погодиться на розширення Євросоюзу лише якщо буде проведено реформу.
"Уряд Німеччини має щодо цього дуже чітку позицію, і відповідь полягає в тому, що нам потрібна інституційна реформа. Принаймні одночасно з розширенням", – цитує його Euractiv.
