Столтенберг: Є ризик нового збройного конфлікту у Європі. Тому сьогоднішні перемовини з РФ дуже важливі

Політика

Ризик нового збройного конфлікту у Європі є реальним, тому важливо продовжувати переговори з Росією. Про це на брифінгу за підсумками засідання на рівні Ради Росія – НАТО 12 січня у Брюсселі заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, трансляцію з перекладом українською вів канал "UA:Перший" у YouTube.

"Є ризик нового збройного конфлікту у Європі. І саме тому сьогоднішні перемовини дуже важливі. Ми повинні це попередити. Тому ми надіслали дуже чіткий меседж Росії, що ми готові сідати, обговорювати всі проблеми, обговорювати ракети середньої дальності та решту питань. Водночас ми все розуміємо, і ми сказали Росії, що якщо буде військова загроза, будуть санкції політичні, економічні і ми будемо надавати підтримку Україні, щоб посилити її спроможність захищатися. І всі союзники це підтвердили", – сказав він.

За словами Столтенберга, Україна – партнер Альянсу, і НАТО надає їй допомогу.

"З іншого боку, Україна не є членом НАТО. І принцип НАТО "Один за всіх і всі за одного", принцип статті №5, застосовується тільки до членів Альянсу. Мені здається, дуже ризиковано спекулювати щодо цієї можливості. Ми розуміємо, що треба вести переговори і бути готовими", – заявив генсек.

Зустріч Ради Росія – НАТО, що відбулася 12 січня у Брюсселі, була першою за два з половиною роки. Вона тривала приблизно чотири години. Делегацію РФ очолили заступник глави МЗС Олександр Грушко та заступник міністра оборони Олександр Фомін, від НАТО брали участь Столтенберг, постійні представники 30 країн – членів Північноатлантичного союзу, високопоставлені військові представники, заступниця держсекретаря США Венді Шерман.

Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн до НАТО та відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей і право кожної нації обирати для себе союзи.

За його словами, союзники по НАТО готові зустрічатися з РФ, щоб "докладніше провести дискусії, розглянути конкретні пропозиції і шукати рішення". Окрім цього, як сказав Столтенберг, НАТО готовий обговорювати питання покращення комунікації з РФ, зокрема це стосується відкриття офісу Альянсу в Москві та російського – у Брюсселі.

Генсек наголосив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише ця країна та 30 країн – членів Альянсу.

Союзники по Альянсу висловили серйозне занепокоєння нарощуванням Росією військ навколо України і на її території.

Столтенберг також сказав, що Росія становить загрозу для України, а не навпаки. Він зазначив: якщо Росія знову застосує силу проти України, НАТО змушений буде посилити присутність на своєму східному фланзі.

Контекст

Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти і докази.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
29 грудня у Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою стосовно вимог щодо "гарантій безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО провели зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня запланували зустріч представників РФ та ОБСЄ.
Пресслужба Західного воєнного округу РФ повідомила 11 січня про початок навчань на загальновійськових полігонах, розташованих поблизу України у Воронезькій, Бєлгородській, Брянській і Смоленській областях. Зазначено, що загалом до навчань залучать приблизно 300 одиниць військової техніки.
Повідомлення про навчання з'явилося наступного дня після переговорів США та Росії у Женеві стосовно вимог Москви щодо "гарантій безпеки". Переговори проводили у закритому форматі, вони тривали приблизно 7,5 години без урахування перерви на обід.
Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.