ГОРДОН
 
 

Столтенберг: Якщо Росія знову застосує силу проти України, НАТО розглядатиме збільшення присутності на східному фланзі

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Столтенберг: Ми завжди робитимемо все необхідне, щоб захистити союзників
Столтенберг: Ми завжди робитимемо все необхідне, щоб захистити союзників
Фото: EPA

Якщо Росія знову застосує силу проти України, НАТО змушений буде посилити присутність на своєму східному фланзі. Про це заявив генсек Альянсу на брифінгу після зустрічі на рівні Ради Росія – НАТО 12 січня у Брюсселі, трансляцію вів канал "UA:Перший" у YouTube.

"Ми завжди будемо робити все необхідне, щоб захистити союзників. І ми постійно оцінюємо, чи є потреба в нашій присутності в різних частинах Альянсу. І після незаконної анексії Криму Росією 2014 року та її присутності на Донбасі ми найбільше за покоління посилили нашу присутність. І якщо говорити про сили реагування НАТО, ми це робимо, щоб запобігти будь-якому непорозумінню, щоб не було можливості неправильно розраховувати, що НАТО не буде захищати своїх союзників по Альянсу. І це захист, оборона. Мета – зберегти мир, не провокувати конфліктів. Якщо Росія знову використає силу проти України і піде далі в Україну, ми маємо серйозніше розглядати збільшення нашої присутності на сході Альянсу", – сказав генсек.

Він наголосив, що Україна – суверенна держава, яка має право на самооборону.

"І Україна зараз протистоїть Росії, тому що РФ – величезна сила. Вона багато вклала в нарощування своїх сил. І що найважливіше: Росія вже застосовувала свої сили проти України. Вона окупувала Крим 2014 року і контролює сепаратистів на сході України. І казати, що Україна загрожує Росії – це перевертати все догори ногами. Це Росія застосовувала і продовжує застосовувати силу проти України. І вона зараз зібрала понад 100 тис. військ уздовж кордонів з Україною. І це проблема. Це створено самою Росією, і тому є необхідність у деескалації", – заявив Столтенберг.

Зустріч Ради Росія – НАТО, яка відбулася 12 січня у Брюсселі, була першою за два з половиною роки. Вона тривала приблизно чотири години. Делегацію РФ очолив заступник глави МЗС Олександр Грушко та заступник міністра оборони Олександр Фомін, від НАТО брали участь Столтенберг, постійні представники 30 країн – членів Альянсу, високопоставлені військові представники, заступниця держсекретаря США Венді Шерман.

Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн до НАТО та відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей та право кожної нації обирати для себе союзи.

За його словами, союзники по НАТО готові зустрічатися з РФ, щоб "докладніше провести дискусії, розглянути конкретні пропозиції та шукати рішення". Крім цього, як сказав Столтенберг, НАТО готовий обговорювати питання покращення комунікації з РФ, зокрема, це стосується відкриття офісу Альянсу в Москві та російського – у Брюсселі.

Генсек наголосив, що питання вступу України в НАТО можуть обговорювати лише ця країна та 30 країн – членів Альянсу.

Контекст:

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.

У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".

29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО провели зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.

Пресслужба Західного військового округу РФ повідомила 11 січня про початок навчань на загальновійськових полігонах, розташованих поблизу України у Воронезькій, Бєлгородській, Брянській та Смоленській областях. Зазначають, що загалом до навчань буде залучено приблизно 300 одиниць військової техніки.

Повідомлення про навчання з'явилося наступного дня після переговорів США та Росії в Женеві щодо вимог Москви про "гарантії безпеки". Російську делегацію очолював заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков, делегацію США – Шерман. Переговори відбувалися в закритому форматі, вони тривали приблизно 7,5 години без урахування перерви на обід.

Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала чіткої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.

Олена КРАВЧЕНКО
журналістка
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
 
 

Публікації

 
усі публікації