"Невловимий Міхо, дотримання конституції РФ і розслідування Смоленського теракту". Ілларіонов назвав три головні "жахи" Путіна

Путін провів велику прес-конференцію 14 грудня
Фото: EPA

Під час прес-конференції 14 грудня президент РФ Володимир Путін назвав прізвище екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі шість разів – більше, ніж будь-чиє інше, заявив колишній радник Путіна Андрій Ілларіонов.

Під час прес-конференції 14 грудня президент РФ Володимир Путін продемонстрував, що боїться лідера української партії "Рух нових сил", екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі, "дотримання" російської конституції і продовження розслідування Смоленської катастрофи, у якій загинули екс-президент Польщі Лех Качинський та інші політики. Про це в "Живом журнале" заявив екс-радник Путіна Андрій Ілларіонов.

Він зазначив, що під час прес-конференції Путін назвав прізвище Саакашвілі шість разів – більше, ніж будь-чиє інше. На думку Ілларіонова, назвавши дії Саакашвілі "плювком в обличчя грузинського та українського народів", Путін "навмисно перейшов на рівень персональних образ, до яких раніше публічно ще не доходив".

"Нарешті, він зробив те, чого ще ніколи не робив із часу перемоги Революції гідності, безпосередньо звернувся до української влади – тобто до тих самих "бандерівців", "фашистів", "організаторів державного перевороту в Києві" – з абсолютно відвертим закликом – покінчити із Саакашвілі. Здавалося б, Путін мав радіти, що українська, за його твердженням, "недодержава" все глибше занурюється в "хаос і анархію", що "бандерівська влада" тріщить під ударом внутрішніх криз, зокрема через політичну діяльність Михайла Саакашвілі. Здавалося б, він мав бути щасливим тому, як два його вороги, зчепившись у смертельній сутичці, знищують один одного", – зазначив екс-радник президента РФ.

Але цього, за його словами, не сталося.

Ілларіонов заявив, що Путіна під час прес-конференції не хвилювали ні неповернення Україною боргу $3 млрд, ні співпраця Києва з НАТО, ні ймовірний початок постачання Канадою летальної зброї.

"Ні, його схвилювало тільки одне – раптова ймовірність ослаблення або навіть падіння саме цієї "узурпаторської бандерівської влади". Тобто насправді зручного для нього партнера в Україні. Причому вже вдруге протягом останніх чотирьох років. До того ж завдяки діям найбільш ненависної йому людини, яка вкотре на очах здивованої публіки вислизнула з лап силовиків", – заявив він.

Відео: novayagazeta / YouTube

За словами Ілларіонова, єдине пояснення "путінському емоційному зриву" полягає "в тому, про що Саакашвілі сказав ще тиждень тому: Путін просто не зміг приховати своєї нескінченної досади через такий грандіозний провал настільки ретельно організованої спецоперації російських спецслужб щодо арешту "невловимого Міхо" руками української влади".

Екс-радник Путіна зазначив, що відповідаючи на запитання телеведучої Ксенії Собчак про конкуренцію на виборах, Путін продемонстрував порушення низки російських конституційних норм.

"Тим самим Путін публічно визнав дотримання конституції РФ жахливим кошмаром, настання якого він, ніколи не допустить", – заявив Ілларіонов.

Відео: Россия 24 / YouTube

Відповіді Путіна на запитання польського журналіста про Смоленську катастрофу колишній радник російського президента назвав "самовикривальними".

"По-перше, Путін сказав, що, будучи прем'єром, мав "опосередкований стосунок до міжнародної діяльності та діяльності правоохоронних і спеціальних служб". Інакше кажучи, він не тільки не спростував імовірної причетності російських спецслужб до теракту, а в непрямій формі, виходить, навіть підтвердив таку можливість", – заявив Ілларіонов.

За його словами, єдине "заперечення" Путіна полягало в тому, що він сам мав до цього нібито "опосередкований стосунок". Але, як написав Ілларіонов, цей "опосередкований стосунок Путіна до міжнародної діяльності" не завадив йому на посаді прем'єра РФ проводити десятки міжнародних зустрічей, зокрема з прем'єром Польщі Дональдом Туском у Гданську 1 вересня 2009 року; у Смоленську за три дні до катастрофи, 7 квітня 2010 року і ввечері 10 квітня 2010 року.

"Опосередкований стосунок до силових структур" Путіна на посту прем'єра ніскільки не завадив йому прилетіти в ніч на 9 серпня 2008 року у Владикавказ, щоб особисто керувати вторгненням російських військ у Грузію. Отже, Путін, по-перше, навіть не спробував спростувати ймовірну причетність російських спецслужб до теракту, а, по-друге, запропонував відповідь щодо своєї участі в організації катастрофи, яка не витримує жодної критики", – зазначив екс-радник російського президента.

Ілларіонов зазначив, що Путін уперше визнав імовірність вибухів на борту літака, яку в РФ заперечували..

"Виходить, що результати розслідування, яке проводить нинішній польський уряд, Путіна змусили відступити на "запасну лінію оборони" – "якщо вибухи були, то тоді вибухівку було закладено у Варшаві". Продемонстрована Путіним готовність відступити є не тільки згодою з тим, що вибухи були (сам цей факт уже довело проведене розслідування), і, отже, з тим, що в літак було закладено вибухівку, але й припущення про те, де саме її було закладено. Похаплива вказівка Путіна на Варшаву означає лише, що насправді вибухівку заклали не там, а в іншому місці", – заявив він.

За словами Ілларіонова, третя відповідь Путіна "є абсолютно відкритим, абсолютно нічим не прикритим дипломатичним і економічним шантажем польського суспільства й польської влади, націленим на припинення розслідування загибелі президента Польщі та його колег".

Відео: Комсомольская Правда / YouTube

Він заявив, що на прес-конференції Путін поділився "трьома найголовнішими жахами, які зараз не дають йому спокою".

"Невловимий Міхо, який укотре вислизнув із лап української влади внаслідок хворобливого провалу спецоперації спецслужб РФ, який загрожує повалити таку зручну для Путіна владу в Києві; дотримання статей російської конституції, що гарантує громадянам права і свободи, зокрема на проведення мітингів, зборів, демонстрацій, право обирати і бути обраним на будь-які державні посади, включно з посадою президента РФ; продовження розслідування Смоленського теракту, що проводить нинішній уряд Польщі, яким уже встановлено, що Качинський і його супутники загинули внаслідок не менше ніж двох вибухів від детонації вибухівки, закладеної в президентський літак не у Варшаві, і яке спрямоване на встановлення точного місця, де саме в літак було закладено цю вибухівку", – написав Ілларіонов.

14 грудня президент РФ Володимир Путін провів велику прес-конференцію, на якій протягом трьох із половиною годин відповідав на запитання російських та іноземних журналістів. Йому поставили 54 запитання. Російський лідер повідомив, що піде на вибори президента РФ як самовисуванець.

Путін назвав дії Саакашвілі в Україні "плювком в обличчя українського і грузинського народів". Він заявив, що президент США Дональд Трамп не може поліпшити відносини між Вашингтоном і Москвою, і знову відкинув втручання РФ у вибори президента Сполучених Штатів.