Пашинян: Збираємося покращити відносини з Росією, із євразійськими партнерами, із Євросоюзом, США й Іраном
Лідер опозиції у Вірменії Нікол Пашинян заявив, що він не прозахідний і не проросійський, а провірменський політик.
Відносинам Єревана й Москви нічого не загрожує у зв'язку з протестами у Вірменії, заявив в інтерв'ю "Русской службе ВВС" лідер вірменської опозиції Нікол Пашинян після зустрічі з делегацією Державної думи Росії 29 квітня.
За його словами, якщо опозиція у Вірменії й хоче щось змінювати у відносинах із Москвою, то тільки в "позитивному плані".
Пашинян додав, що "геополітичні реверси дуже небезпечні для будь-якої країни, і ми збираємося дотримуватися всіх міжнародних зобов'язань, які має Вірменія зараз". Він уточнив, що має на увазі напрями Євразійської економічної спільноти та Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), однак це не означає, що "тут немає жодних проблем, які потрібно обговорювати й вирішувати".
Він підкреслив, що "Росія не втручається у внутрішні справи Вірменії, зокрема в економічні справи", і питання розвитку економіки Вірменії – це проблема, яку Єревану потрібно вирішити самостійно.
Лідер протестів у Вірменії заявив, що з Євросоюзом у Єревана теж було підписано і ратифіковано договір, і Вірменія збирається його також "реалізувати".
Пашинян сказав, що не вважає, ніби зближення Вірменії з Євросоюзом "може якось загрожувати безпеці країни". Він підкреслив, що його політсила збирається "покращити й поглибити відносини і з Росією, і з євразійськими партнерами, і з партнерами з ОДКБ, і з Європейським союзом, і зі Сполученими Штатами, і з Іраном, і з Грузією, і взагалі з усіма партнерами", проте одне не має відбуватися на шкоду іншому.
Він підкреслив, що "Вірменія – член міжнародної сім'ї, і ми збираємося поводитися як гідний, суверенний член сім'ї".
На думку Пашиняна, дуже багато хто в західній пресі зараз висвітлює його як прозахідного політика. Лідер вірменської опозиції підкреслив, що він "не прозахідний, не проросійський, не проамериканський політик". За його словами, реальна оцінка його позиції – "провірменський політик".
23 квітня вуличні акції протесту в Єревані змусили прем'єр-міністра Сержа Саргсяна піти у відставку. Із 2008-го до 2018 року він був президентом Вірменії і намагався зберегти свою владу на новій посаді після переходу країни до парламентської форми правління.
Виконувачем обов'язків глави уряду став перший віце-прем'єр, соратник Саргсяна, колишній топ-менеджер російського "Газпрому" Карен Карапетян.
24 квітня в.о. прем'єр-міністра повідомив, що скасував заплановану зустріч із Пашиняном. За словами Карапетяна, опозиціонер "висунув нові умови" і в такий спосіб відмовився від діалогу. Пашинян заявив, що влада намагається використати відставку Саргсяна для збереження впливу керівної Республіканської партії.
25 квітня активісти відновили протести у країні. Того самого дня президент Вірменії Армен Саркісян оголосив про початок консультацій із парламентськими і непарламентськими політичними силами. 26-го і 28 квітня він зустрічався з Пашиняном.
Після розпаду урядової коаліції опозиційна парламентська фракція "Єлк" висунула кандидатуру свого голови Пашиняна на посаду прем'єр-міністра.
29 квітня в Єревані та інших містах Вірменії продовжилися акції громадянської непокори.
На 1 травня заплановано парламентське голосування щодо виборів прем'єр-міністра Вірменії. Пашинян оголосив про готовність узяти на себе повноваження прем'єр-міністра. 30 квітня депутатська фракція "Єлк" офіційно висунула його на посаду глави уряду.