Перша країна світу оголосила надзвичайний стан в енергетиці через війну на Близькому Сході. Що відомо
Філіппіни стали першою країною у світі, яка оголосила енергетичний надзвичайний стан на тлі війни США та Ізраїлю з Іраном. Президент Фердінанд Маркос-молодший підписав виконавчий указ для забезпечення стабільності енергопостачання та захисту економіки, поінформували на урядовому порталі у Facebook 24 березня.
Конфлікт на Близькому Сході та фактичне закриття Ормузької протоки, одного з ключових маршрутів постачання нафти, спричинили різке зростання цін на паливо у всьому світі.
Як повідомило ВВС, Філіппіни імпортують близько 98% своєї нафти з Перської затоки, і після початку війни ціни на бензин і дизель у країні більш ніж подвоїлися.
ЗМІ зазначив, що ухвалений указ надає уряду повноваження контролювати розподіл палива, продуктів харчування, ліків та інших необхідних товарів. Крім того, уряд тепер може безпосередньо закуповувати паливо та нафтопродукти для поповнення запасів.
Як повідомило інформагентство, надзвичайний стан триватиме один рік, якщо президент його не продовжить або не скасує раніше. Рішення було ухвалене після закликів сенаторів визнати "надзвичайні труднощі", з якими стикаються філіппінські родини через різке зростання цін на нафту.
ВВС пише, що уряд уже пропонує субсидії водіям транспорту, скоротив поромні перевезення та запровадив чотириденний робочий тиждень для державних службовців, щоб економити паливо.
У статті також зазначається, що міністр енергетики Шерон Гарін повідомила ЗМІ: країна має приблизно 45 днів запасів палива. Вона додала, що через зростання вартості зрідженого природного газу Філіппіни "тимчасово" будуть більше покладатися на вугільні електростанції.
За інформацією ВВС, Азія особливо вразлива до блокування Ормузької протоки: минулого року майже 90% всієї нафти та газу, що проходили через протоку, призначалося для регіону.
Контекст:
На тлі війни США й Ізраїлю з Іраном із 1 березня практично зупинилося судноплавство через Ормузьку протоку – один із найважливіших маршрутів світової торгівлі нафтою, яким щодня проходять мільйони барелів сирої нафти й нафтопродуктів із країн Близького Сходу до Азії, Європи і США. Ціни на нафту різко почали зростати.
10 березня у ЗМІ з'явилася інформація, що Іран нібито почав мінувати протоку. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, що Військово-морські сили США супроводжуватимуть через Ормузьку протоку танкери компаній, які співпрацюватимуть з американцями.
14 березня Трамп закликав Китай, Францію, Японію, Південну Корею, Великобританію й інші країни спрямувати свої кораблі для створення умов відкритості й безпеки в Ормузькій протоці.
17 березня радник Білого дому Кевін Гассетт заявив, що рух танкерів через Ормузьку протоку нібито відновлюється, а спроби Ірану обмежити судноплавство на цьому маршруті не завдали шкоди економіці США. Того самого дня глава європейської дипломатії Кая Каллас запропонувала ввести для розблокування Ормузької протоки аналог "зернової угоди", яку уклали під час російсько-української війни.